Справа №11-753Головуючий у І інстанціїПотеряйко
Категорія20Доповідач у 2 інстанції Авраменко
13.07.2011
Іменем України
07 липня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Авраменка М.Г.,
суддів -Говорухи В.І., Черкасова В.І.,
за участю прокурора - Стаховської Н.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора Таращанського району Київської області на вирок Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2011 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, маючого не зняту та не погашену судимість,
- за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 (двох) років позбавлення.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 1 884грн. 89коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 10.12.2010 року близько 23год. з будинку № 4 по вул. Лісовій у с. Маковецьке Таращанського району Київської області, що належить ОСОБА_3, таємно викрав майно на загальну суму 3 437грн.
Він же 06.01.2011 року близько 22год. з будинку ОСОБА_2, який знаходиться за адресою: Київська область, Таращанський район, с. Лука, вул. Вельхівець, 17, таємно викрав майно власниці на загальну суму 1 041грн.
Також ОСОБА_1 у невстановленому місці та у невстановлений досудовим слідством час без спеціального дозволу придбав малокаліберну нарізну спортивно-мисливську гвинтівку ТОЗ-8, яку зберігав за своїм місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_5.
На вирок суду подали апеляції прокурор та засуджений.
Прокурор у своїй апеляції просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 років позбавлення волі. Вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є м'яким та таким, що не відповідає ступені тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого. ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, веде аморальний спосіб життя, негативно характеризується за місцем проживання та по місцю відбування покарань.
Засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, застосувавши ст. 70 КК України остаточно визначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував пом'якшуючі покарання обставини, а саме його щиросердне каяття та активне сприяння у розкритті злочинів. Вважає, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочинів та його особі.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала подану апеляцію та заперечила доводи апеляції засудженого, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечив апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України, то воно відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів й даним про його особу та відношенню до скоєного, про що суд зазначив у мотивувальній частині вироку і є на думку колегії суддів достатнім і необхідним для виправлення останнього та запобігання новим злочинам.
Апеляційний суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання чи його пом'якшення, а тому апеляції задоволенню не підлягають.
Керуючись викладеним та на підставі ст.ст. 365, 366 КК України,-
Апеляції прокурора та засудженого залишити без задоволення, а вирок Таращанського районного суду Київської області від 06 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 -без змін.
Головуючий
Судді