Справа № 10-36 Головуючий у І інстанції Сальник
Категорія Доповідач у 2 інстанції Авраменко
Іменем України
18 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Авраменка М.Г.
суддів - Матюшка М.П., Димарецького В.М.
з участю прокурора -Мізерного В.А.
захисника -ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1
на постанову Таращанського районного суду Київської обл. від 09 лютого 2011 року, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2,
Таращанського р-ну, українця, гр.
України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,
Таращанського р-ну, учня 3-го курсу
Лисянського аграрного професійного
ліцею,
ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Начальник СВ Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області за погодженням з прокурором Таращанського району звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 09 лютого 2011 року подання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 задоволено.
Захисник обвинуваченого подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану та обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, посилаючись на те, що при винесенні постанови були порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства, зокрема ч. 1 ст. 434 КПК України, якою передбачено, що затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватись до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені ст.ст. 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
Також, судом не враховано, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, підтримує добрі стосунки з матір'ю, яка його виховує та здійснює контроль за його діями, раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяє розкриттю інкримінованого йому злочину.
Крім того, суд належним чином не мотивував свого рішення про те, що ОСОБА_2 може перебуваючи на волі ухилятися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі та може продовжити злочинну діяльність.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляцію та обставини викладені в ній, думку прокурора про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
При прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд врахував тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, дані про його особу, сімейний стан і обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який на думку колегії суддів відповідає фактичним обставинам справи і особі обвинуваченого.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію захисника залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 09 лютого 2011 року про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий
Судді