Справа № 11-454 Головуючий у І інстанції Санін
Категорія 20 Доповідач у 2 інстанції Авраменко
Іменем України
20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Ігнатюка О.В.,
суддів -Авраменка М.Г., Черкасова М.В..
за участю прокурора - Скрипки І.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, військовозобов'язаного, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого
- засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 160 годин громадських робіт.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він на початку жовтня 2010 року близько 19 год. на території СДК «Фенікс» в с. Трушки Білоцеркіського району Київської на дачній ділянці № 207, що належить потерпілій ОСОБА_2, таємно викрав жестяне накриття криниці з корбою, вартістю 1 200 грн.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи подав апеляцію. Вважає вирок незаконним в частині призначеного судом покарання у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. У апеляції зазначає, що відповідно до вимог п. 6.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»від 24 жовтня 2003 року, ст. 69-1 КК України застосовується до найбільш суворого виду основного покарання, яке передбачене санкцією статті Особливої частини КК України, а якщо санкція є альтернативною, то суд має право застосувати вимоги даної статті стосовно максимального строку лише найбільш суворого виду основного покарання. Прокурор вказує на порушення судом зазначених вимог, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна ґрунтується на зібраних в справі доказах і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Що стосується призначеного засудженому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, то воно відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу винного і є необхідним для виправдання останнього та запобігання новим злочинам.
Посилання у вироку на ст. 69-1 КК України не є підставою для його скасування і постановлення нового вироку.
Вимоги апеляції прокурора, на думку колегії суддів, є надуманими та безпідставними.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КК України,-
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2011р. відносно ОСОБА_1 -без зміни.
Головуючий
Судді