Справа № 11-527 Головуючий у І інстанції Мартинов
Категорія 20 Доповідач у 2 інстанції Авраменко
Іменем України
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Авраменка М.Г.,
суддів -Матюшка М.П., Сливи Ю.М.,
за участю прокурора - Скрипки І.М.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1 та заступника Бориспільського міжрайонного прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2009 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 30.08.2004р. Бориспільським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15.12.2004р. вирок змінений, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки; 31.05.2006р. Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 14.08.2007р. постановою Полтавського районного суду Полтавської області умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 10 місяців 25 днів,
- за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2006р.і остаточно визначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_7, в силу ст. 89 КК України не судимого,
- за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, які передбачені ст. 76 КК України.
Постановлено солідарно стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3: на користь ОСОБА_4 15 300грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_6 5 371грн. 34коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 500грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 18.05.2008р. в період часу з 22 до 24 год. з будинку № 46 по вул. Франка в м. Бориспіль Київської області, який належить ОСОБА_4, таємно викрали майно потерпілої на загальну суму 16 580грн., яким розпорядились на власний розсуд.
Крім того, в ніч з 06 на 07 червня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно вчинили крадіжку, а саме з будинку № 1 по вул. 8-го березня в м. Бориспіль Київської області, що належить ОСОБА_5, викрали майно потерпілого, чим завдали йому матеріальної шкоди на загальну суму 2 687грн. 85коп.
Крім того, засуджені тієї ж ночі з 06 на 07 червня 2008 року з будинку ОСОБА_5 викрали ключі від автомобіля НОМЕР_1, що знаходився на подвір'ї його будинку. Викравши ключі від автомобіля, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи даним транспортним засобом та рухаючись в напрямку с. Сеньківка Бориспільського району Київської області здійснили наїзд на дерев'яний стовп, пошкодивши при цьому автомобіль. Після чого вони поїхали на автомобілі до м. Бориспіль та залишили його на перехресті вул. Дзержинського у м. Бориспіль та автодороги «Північно-Східний об'їзд м. Києва». Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 922 від 08.09.2008р., внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_2, його власнику завдано матеріальний збиток на суму 2 683грн. 49коп.
На вирок суду засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не погодився з прийнятим судом рішенням.
На даний вирок суду надійшла апеляція від потерпілої ОСОБА_6, в якій вона просить переглянути вирок в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 15 000грн. та матеріальну шкоду в розмірі 53 000 грн., яку обґрунтовує наявністю кредитних зобов'язань перед банком по виплаті кредиту за автомобіль «ГАЗ-2705»та тим, що автомобіль був придбаний для доставки товару в магазин, який поніс збитки внаслідок його.
Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, виключивши з резолютивної частини вироку посилання про застосування до ОСОБА_3 положень ст. 104 КК України.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала подану апеляцію та заперечила доводи апеляцій засудженого і потерпілої, пояснення потерпілої про неправильне вирішення її цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора і потерпілої підлягають задоволенню.
Висновки суду в частині доведеності вини засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів за зазначених у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
Разом з тим, при проведенні судового слідства суд не вжив заходів до належного дослідження обґрунтованості цивільного позову потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення в цій частині.
Суд у своєму вироку, частково задовольняючи позов потерпілих не навів жодних аргументів прийнятого рішення, не послався на докази в його підтвердження та не зазначив підстав його задоволення саме в тих розмірах, які вказав у вироку.
Допущена однобічність і неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є підставою для скасування вироку суду в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6, із поверненням справи на новий судовий розгляд.
Також судом помилково прийнято рішення про застосування до ОСОБА_3 положень ст. 104 КК України, адже відповідно до вимог цієї норми вона застосовується при звільненні від відбування покарання неповнолітніх, проте на момент постановлення вироку ОСОБА_3 виповнилось 19 років, а тому положення ст. 104 КК України стосовно нього не підлягають застосуванню.
Керуючись викладеним та на підставі ст.ст. 365, 366 КК України,-
Апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Апеляції прокурора та потерпілої задовольнити.
Вирок в частині цивільного позову ОСОБА_1 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в цей же суд в порядку цивільного судочинства.
Змінити резолютивну частину вироку щодо ОСОБА_3 виключивши посилання на ст. 104 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді