Ухвала від 26.11.2014 по справі 363/3255/14-к

Справа № 363/3255/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/780/1148/14 Доповідач у 2 інстанції Левчук

Категорія 34 26.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

при секретарі ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жукин, Вишгородського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальногою освітою, одруженого, непрацюючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_7 звільнено з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Вирішено питання про судові витрати та долю речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він 28 квітня 2014 року близько 14 години 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки УАЗ « 4696», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в с.Жукин Вишгородського району Київської області по вул. Дружби, рухаючись заднім ходом, проявив неуважність та злочинну недбалість до дорожньої обстановки, не вжив заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам дорожнього руху, не забезпечивши контроль над транспортним засобом, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, поставивши під загрозу їх життя та здоров'я, здійснив наїзд на ОСОБА_11 , а саме притиснув її до задньої лівої частини припаркованого автомобіля Honda Accord, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , від чого остання отримала тілесні ушкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи №59/1215/2 від 02.07.2014 року характер та морфологія усіх виявлених ушкоджень свідчить про те, що всі вони виникли від дії тупого предмета. Локалізація виявлених ушкоджень та їх зовнішній вигляд свідчать про те, що не виключено можливим виникнення їх внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - травми пішохода внаслідок здавлення між двома автотранспортними засобами, в той час коли потерпіла знаходилась в вертикальному положенні, чи близькому до нього положенні тіла, що в свою чергу не виключає можливим виникнення даних ушкоджень в строк та при обставинах вказаних в постанові. Причиною смерті ОСОБА_11 став перелом кісток скелету, ушкодження внутрішніх органів, що призвів до розвитку масивної крововтрати.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, вказує на необхідність скасування вироку в частині стягнення моральної шкоди зазначаючи, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 є незаконним у зв'язку з неправильним вирішенням цивільного позову про стягнення моральної шкоди, а тому просить вирок суду в цій частині скасувати та відмовити в задоволенні цивільного позову.

Мотивуючи свої вимоги, вказує на те, що розгляд справи було проведено без залучення Моторно Транспортного Страхового Бюро України в якості третьої особи, тому відповідно до постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», дане порушення призвело до незаконного стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди.

В запереченні потерпіла ОСОБА_9 вважає вимоги захисника обвинуваченого надуманими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Тому просить апеляційну скаргу захисника залишити без змін.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримавши апеляційну скаргу, думку потерпілої, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі і в запереченнях потерпілої, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 проводився в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, також визнав заявлений потерпілою розмір моральної шкоди, в зв'язку з чим суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України і за згодою учасників процесу визнав недоцільним досліджувати докази по справі, в тому числі і докази, які стосуються цивільного позову.

Отже суд, застосовуючи ст. 349 КПК України, з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу, зміст фактичних обставин справи, чи не має у них сумніву у добровільності їх позицій, також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. В зв'язку з наведеним захисник ОСОБА_8 не має процесуального права оскаржувати обставини, які не були предметом дослідження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, а тому його апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376, 394 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року, щодо ОСОБА_7 - без змін.

Судді

____(підпис)_____ _____(підпис)_____ _____(підпис)_____

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
45050962
Наступний документ
45050964
Інформація про рішення:
№ рішення: 45050963
№ справи: 363/3255/14-к
Дата рішення: 26.11.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами