Єдиний унікальний номер 448/592/15-а
Провадження № 2-а/448/22/15
Іменем України
12.06.2015 року Мостиський районний суд Львівської області в складі :
головуючого - судді Стецика Я.Є.,
при секретарі - Власюк М.,
за участю:
представника позивача - Мельничук О.В.,
відповідачки - ОСОБА_7,
перекладача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянки Соціалістічної республіки В'єтнам ОСОБА_7 про примусове видворення за межі території України,
12.06.2015 року представник Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що відповідачка 10.06.2015 року була затримана прикордонною вартою Республіки Польща на відстані 500 метрів від лінії державного кордону за незаконний перетин державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску у напрямку 552-553 прикордонного знаку, що на території Яворівського району Львівської області на ділянці відповідальності ВПС «Краковець» Мостиського прикордонного загону.
Зазначає, що 10.06.2015 року начальником Мостиського прикордонного загону було прийнято рішення про примусове повернення відповідачки за межі території України в строк до 12..06.2015року. Однак остання не в змозі самостійно покинути територію України, оскільки у неї відсутні документи, що дають право на перетин державного кордону України, а також відсутні необхідні для цього кошти.
Стверджує, що відповідачка, реалізуючи свої права і свободи, могла у встановленому порядку іммігрувати з України в будь-яку Європейську країну на постійне місце проживання або тимчасово прибути туди для працевлаштування на визначений термін, як це передбачено законодавством України та інших держав і міжнародними договорами, не завдаючи шкоди національним інтересам України.
Вказує, що відповідачка перебуває на території України незаконно, документів і коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території України не має. Також зазначає, що під час опитування відповідачка пояснила, що має намір в будь-якому випадку потрапити в країни західної Європи з метою працевлаштування для забезпечення свого проживання та бажання повернутись в країну походження не має.
З огляду на наведене, просить суд примусово видворити відповідачку за межі території України. Також просить допустити негайне виконання постанови про примусове видворення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала. Пояснила, що у зв'язку із важким матеріальним становищем незаконно перетнула державний кордон України та мала намір потрапити в країни Європейського Союзу з метою працевлаштування. Не заперечує проти видворення її за межі України в країну походження - В'єтнам.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За правилами частини шостої статті 6 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що 10.06.2015 року громадянка В'єтнаму ОСОБА_7 - відповідачка у справі, разом з іншими громадянами В'єтнаму ОСОБА_5 та ОСОБА_6, незаконно, поза пунктом пропуску в районі 552 прикордонного знаку на території Краковецької селищної ради перетнула Державний кордон України з Республікою Польща, де в подальшому була затримана прикордонною вартою Республіки Польща та передана в Україну на підставі Угоди між урядом України та ЄС про реадмісію.
Цього ж дня, 10.06.2015 року згідно з вимогами ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" начальником Мостиського прикордонного загону прийнято рішення про примусове повернення відповідача за межі України та зобов'язано її покинути територію України у термін до 12.06.2015 року.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 12.06.2015року відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) гривень.
Як вбачається із пояснень сторін та матеріалів справи, рішення про примусове повернення за межі України відповідачкою не виконано, оскільки у неї відсутні документи, що дають право на перетин державного кордону України, а також необхідні для цього грошові кошти.Із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів відповідачка не зверталася.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 12.06.2015року; копією протоколу про адміністративне затримання від 10.06.2015року; рішенням про примусове повернення за межі України від 10.06.2015року; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 10.06.2015року, копією проїзного документу ЄС.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Враховуючи те, що відповідачка потрапила на територію України незаконно, порушила вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, незаконно перетнула державний кордон України з Республікою Польща, беручи до уваги відсутність у відповідачки документів, що дають право на перетин державного кордону України та відсутність необхідних для цього коштів, також відсутність близьких родичів на території України, власного житла, постійного законного джерела існування, дозволу на працевлаштування, враховуючи наявність рішення компетентного органу про примусове повернення відповідача, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідачка ухилятиметься в подальшому від самостійного та добровільного виконання рішення про повернення за межі території України,що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а саме примусове видворення за межі України.
Обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та унеможливлюють примусове видворення відповідачки за межі України судом не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідачку поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Таким чином, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог та примусового видворення відповідачки за межі території України.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З урахуванням викладеного, дану постанову, як вважає суд, слід звернути до негайного виконання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.26, 30, 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст. 6, 11, 69-71, 86, 158 - 163, 183-5, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Примусово видворити громадянку Соціалістічної республіки В'єтнам ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м.Кван Бітч, В'єтнам - за межі території України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду (м. Львів, вул. Саксаганського, 13) через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Я.Є.Стецик
Постанова набрала законної сили
«___» ______________ 20 р.
Суддя Я.Є.Стецик