Справа № Провадження №11-952/12 11/1090/4502/12 Головуючий у І інстанціїСлободян
Категорія3Доповідач у 2 інстанції Левчук
11.07.2012
Іменем України
11 липня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Левчука О.Д.,
суддів - Нагорного А.М., Габрієля В.О.
з участю прокурора - Скрипки І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляцією засудженого засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2012 року яким:
ОСОБА_1, 20.12. 1961
року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Матукського району Актюбінської області,
українця, громадянина України,
не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2
Гагаріна, 40 Лубенського району Полтавської
області, проживаючого за адресою: с. Рудня
Тальська, Іванівського району Київської області,
вул. Жовтнева, 48, в силу ст. 89 КК України не
судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України, призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 18.12.2011 року близько 14-00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3, який належить ОСОБА_2, на ґрунті тривалих неприязних стосунків, які у нього виникли із співмешканкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою вбивства останньої, умисно наніс їй один удар кухонним ножем у грудну клітину зліва, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва з пошкодженням лівої легені, перикарду серця, які могли утворитися від дії колюче-ріжучого предмету типу ножа, який має П-подібний обух із гостро заточеним лезом і шириною клинка на одному з рівнів занурення близько 1,2 см. і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_2 настала 18.12.2011 року в результаті гострої крововтрати, яка розвинулася після отримання проникаючого ножового поранення грудної клітки з пошкодженням серця.
На вказаний вирок суду, засуджений подав апеляцію, в якій просить уважно розібратись у справі і провести додаткове розслідування, а також експертизу щодо свідка ОСОБА_3
В обґрунтування своїх вимог, засуджений вказує на те, що він не міг вбити свою дружину і що до вказаної події може бути причетна свідок ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав апеляцію засудженого безпідставною, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з вироку, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України ґрунтується на зібраних у справі доказах, які були перевірені у судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку.
Докази, на які послався суд в обґрунтування вини засудженого узгоджуються між собою, а тому повністю спростовують доводи засудженого про відсутність у нього умислу на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_2
Доводи засудженого про те, що він міг випадково зачепити потерпілу ОСОБА_2 ножем є неспроможними і спростовуються висновками експертиз, які містяться в матеріалах справи.
Так відповідно до висновку експерта № 17/Е від 12.04.2012 року (додаткового до висновку № 164 від 19.12.2011 року), з урахуванням характеру, локалізації, направлення та ходу раневого каналу, тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2 не могли утворитися внаслідок необережного поводження з ножем підсудним ОСОБА_1, зокрема випадково зачепити потерпілу під час розмови, жестикулюючи рукою, в якій знаходився ніж і вона не могла випадково самостійно напоротись на ніж, що знаходився в руці підсудного.
Крім того, з показів ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, вбачається, що коли він повернувся до кухні з ножем, то потерпіла почала його ображати нецензурними словами, що вивело його із рівноваги, а тому він один раз даним ножем вдарив потерпілу в область серця.
Також, під час відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_1 розповідав про те, як він наніс ОСОБА_2 удар ножем, як розмовляв з нею, а потім пішов викликати швидку допомогу.
Крім цього, свідок ОСОБА_4 в своїх показаннях підтвердив, що підсудний коли прийшов просити викликати швидку, знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння і говорив невнятно.
Доводи в апеляції засудженого про можливість причетності до вказаної події свідка ОСОБА_3 є особистими домислами засудженого і повністю спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Невизнання засудженим своєї вини, суд першої інстанції розцінив як обраний спосіб захисту направлений на уникнення покарання за скоєний злочин. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
Таким чином, суд дав належну оцінку всім доказам по справі, зазначив які докази є належними і відповідають обставинам скоєного злочину та узгоджуються між собою.
Враховуючи викладене, підстав для зміни чи скасування вироку суду з мотивів, викладених в апеляції засудженого колегія суддів не вбачає.
Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування вироку не виявлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Вирок Іванківського районного суду Київської області від 27 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Головуючий:
Судді: