іменем України
Справа № 177/1241/14-к
Провадження № 1-кп/210/34/15
"16" червня 2015 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6
захисника ОСОБА_4 ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі кримінальну справу за провадженням , внесеним до ЄРДР за № 12012040450000062 за обвинуваченням:
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, гр-н України, з освітою середньо - спеціальною, не працюючого, одруженого, має одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 29.11.2005 р. Жовтневим р/с м.Кривого Рогу за ст. 186 ч. 2, 76 КК України до 4 р. позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України 2001 р. від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 1 р.
- 18.11.2009 р. Центрально - Міським р/с м.Кривого Рогу за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 р. 6 міс. позбавлення волі. Звільнився 19.06.2012 р. з Широківської ВК № 75 Дніпропетровській області, за постановою Широківського р/с Дніпропетровській області 12.06.2012 р. за ст. 81 умовно - достроково на невідбутий термін 1 р. 3 міс.
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-
ОСОБА_9
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, гр-н України, з освітою середньою, не працюючого, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-
02.12.2012 року, близько 00.00 годин, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи на території садового товариства «Світанок», розташованого поблизу с. Чкалівка, на території Чкалівської сільської ради, Криворізького району Дніпропетровської області, під час сварки з ОСОБА_10 , яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись в салоні автомобіля марки «Мерседес-Віто», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_10 , умисно спричинили не менше шести ударів в область голови ОСОБА_10 , при цьому почергово ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , навмисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, застосовуючи металеву монтировку, нанесли не менше 6 ударів в область голови потерпілого ОСОБА_10 , а в цей час ОСОБА_5 відкусив частково вушну раковину ОСОБА_10 . В результаті чого, сумісними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_10 , згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 152 від 20.02.2013 року тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран голови і вушних раковин; закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку і субарахноїдальним крововиливом, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби). Згідно висновку експерта додаткового судово-медичної експертизи № 599 (152-13) від 19.03.2013 року: всі тілесні ушкодження в області голови і обличчя, по своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я і не можуть бути оцінені по ступеню тяжкості окремо одне від одного.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнавав свою вину у первинно пред'явленому обвинуваченні за ст.ст. 289 ч.2 та 296 ч.4 КК України та пояснив, що 02.12.2012 року, приблизно о 24:00 годин, вони з братом ОСОБА_5 повертались на дачну ділянку, яка належить їх матері в СТ «Світанок», на автомобілі «Шкода Фаворит», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав на той час ОСОБА_5 , та під'їхавши до шлагбаума, який був закритий побачили з другої сторони при виїзді автомобіль марки «Мерседес-Віто» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Він вийшов з автомобіля та шукав сторожа з метою відкриття шлагбауму та подальшого проїзду на територію даного садового товариства. Коли сторож відкрив шлагбаум, в цей час зі сторони автомобіля «Мерседес-Віто» він почув нецензурну лайку. Після чого, його брат ОСОБА_5 підійшов до автомобіля «Мерседес-Віто» та показав, що той може проїхати, проте потерпілий почав стріляти із пневматичного пістолету і попав брату в ногу та в палець правої руки. Брат намагався відібрати у ОСОБА_10 пневматичний пістолет та між ними виникла бійка, в процесі якої ОСОБА_10 схопив брата за голову та намагався втягти до салону автомобіля « Мерседес- Віто» , при цьому наносив йому удари пістолетом по голові та іншим частинам тіла. Він намагався витягти брата , з другої спроби йому це вдалось, при цьому ОСОБА_10 наносив удари і йому. Після чого, вони з братом відійшли до багажнику свого автомобіля, щоб змити кров. В цей час відчули поштовх в їх автомобіль автомобілем потерпілого, який вдаривши та пошкодивши їх автомобіль в районі бамперу , відкотився назад. Вони думали, що конфлікт вже вичерпаний, але потерпілий знов почав стріляти , взагалі він зробив не менше 15-ти пострілів. З метою відібрання пістолету у потерпілого, він з багажнику автомобіля брата взяв монтировку, а брат, як пізніше з'ясувалось, металеву частину коси, яку, разом з іншими речами, везли на дачну ділянку своєї матері та, щоб відволікти увагу потерпілого і забрати в нього пістолет, почали спричиняти удари з обох боків по автомобілю «Мерседес-Віто». Але ОСОБА_10 продовжував стріляти хаотично з пасажирського сидіння, куди він перемістився. Він намагався монтировкою вибити у ОСОБА_10 пістолет, при цьому наніс останньому 2 удари: один в ділянку передпліччя, а інший у стегно, після чого кинув монтировку. Брат перший вскочив у салон автомобілю і в нього з потерпілим виникла боротьба, в ході якої вони переміщались та наносили один одному удари по різних частинах тіла, йому вдалось вихопити пістолет, але в цей час ОСОБА_10 застосував до нього больовий прийом, намагаючись викрутити руку і він вимушений був пістолетом нанести потерпілому , приблизно 3 удари по голові, після чого пістолет відкинув кудись в бік. Коли їм вдалось зафіксувати потерпілого і той начебто заспокоївся, брат запропонував викликати міліцію, але ОСОБА_10 сказав, що не треба, він сам спровокував бійку, крім того, він знаходиться на випробувальному строку і конфлікти йому зараз не потрібні. Потерпілий запропонував відїхати, щоб поспілкуватись. Коли виникло питання : хто буде їхати за кермом « Мерседес- Віто», то брат відмовився, т.я. не хотів залишати свою машину. Він сів за сидіння водія, а потерпілий перемістився на пасажирське сидіння. Вони доїхали до річки, потерпілий був у напівсвідомому стані, він привів його до тями. В цей час прийшов брат за ключами він свого автомобіля, які він ненавмисно забрав. Вони запитали чи не потрібно відвезти потерпілого до лікарні, чи в інше місце, але той попрохав відвезти його назад на дачу. По дорозі потерпілий питав про пістолет, але він не знав, де той знаходиться. Приїхавши до кооперативу, він зупинився, щоб пошукати пістолет, але не знайшов його, тільки побачив частину металевої коси, яку викинув в бік смітника. Сторожа сказали, що їде міліція і потерпілий запропонував вивезти машину , але він погано знав дорогу і заїхав у тупік, коли намагався розвернутись, то потерпілий побачив якусь машину і сказав, що це його брат. Брат підійшов до машини та спитав: « Що трапилось?», на що ОСОБА_10 відповів, що сам розбереться. Після чого, потерпілий сказав, щоб він від'їхав подалі від дороги, щоб не було видно машину . Після того, як він від'їхав, то залишив автомобіль та пішов додому, брат вже був на дачі, відмивався від крові . На наступний ранок його нудило і вони з братом звертались до лікарні, в нього були незначні тілесні ушкодження, а брат був сильно побитий. Свою провину у скоєні кримінального правопорушення за ст. 122 ч.1 КК України визнає, із зміненим обвинуваченням згодний, тільки хоче зауважити, що монтировкою він наніс два удари, коли намагався вихопити пістолет, а потім її кинув, інші удари потерпілому, приблизно 3, наносив пістолетом відібраним у ОСОБА_10 . Заявлений по справі позов прокурора визнає у повному обсязі, що стосується позову потерпілого, то визнає його частково, не заперечує виплатити останньому у відшкодування моральної шкоди, приблизно 1-2 тисячі гривень, з розміром матеріальної шкоди не згодний, крім того вважає, що потерпілий не має права її вимоги, оскільки не є власником автомобіля та не довів право на отримання матеріального відшкодування. При вирішенні питання про призначення покарання, просить врахувати, що потерпілий перший застосовував щодо них пневматичний пістолет, з якого робив постріли, та якими, а також ударами наніс їм тілесні ушкодження, саме потерпілий запропонував від'їхати, що уникнути спілкування з працівниками міліції, оскільки мав конфлікти з законом. Наміру викрадати в нього автомобіль вони не мали, ніякі знаряддя для цього заздагеледь не готували. Просив не карати його суворо.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не визнавав свою вину у первинно пред'явленому обвинуваченні за ст.ст. 289 ч.2 та 296 ч.4 КК України та пояснив, що 02.12.2012 року, приблизно о 24:00 годин, вони з братом ОСОБА_4 повертались на дачну ділянку, яка належить їх матері в СТ «Світанок», на автомобілі «Шкода Фаворит», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав на той час ОСОБА_5 , та під'їхавши до шлагбаума, який був закритий побачили з другої сторони при виїзді автомобіль марки «Мерседес-Віто» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Брат вийшов із машини, щоб відкрити шлагбаум. В цей час із машини « Мерседес-Віто» почулась нецензурна лайка, зміст якої зводився : « чому так довго», мабуть, водій переплутав його брата із сторожем. В цей час підійшов і сторож, який разом із братом відкрив шлагбаум. Весь цей час із автомобіля « Мерседес- Віто» чулась лайка, водій був не вдоволений тим, що, начебто, йому перекритий проїзд його автомобілем. Він підійшов до машини потерпілого, щоб пояснити, що місця для проїзду достатньо, але в цей час потерпілий почав по ньому стріляти з пістолета, попав у палець та голову. Спочатку він не зрозумів, що пістолет пневматичний, але потім вирішив відібрати цей пістолет, але у процесі боротьби потерпілий схопив його за голову та почав затягати у машину, при цьому наносив удари пістолетом по голові . Він практично почав втрачати свідомість, щоб припинити задуху, з метою заподіяти ОСОБА_10 біль, вкусив його за вухо, але не розрахував та відкусив його частку . В цей час його хтось зовні почав витягати з машини, з'ясувалось, що його брат, в якого було обличчя в крові , він сам також був у крові і вони відійшли до багажника своєї машини, в якому знаходилась вода, щоб змити кров. В цей час відчули удар по машині, був пошкоджений передній бампер справа. Він схопив металеву частину коси, яку перевозив за проханням матері на дачу , щоб захиститись, брат взяв монтировку, потерпілий почав знов стріляти. Вони домовились із братом забрати в ОСОБА_10 пістолет, для чого вирішили обійти машину з різних сторін, та бити по вікнах, щоб він не зрозумів з якої сторони можливе проникнення до салону автомобіля, що і зробили. Потерпілий в цей час переміщувався по салону та стріляв. Він перший заліз всередину машині і у її салоні виникла боротьба між ним та потерпілим. ОСОБА_10 був зверху і головою намагався розбити йому ніс, а він ухилявся і просив брата про допомогу. У двох їм вдалось подолати потерпілого та відібрати в нього пістолет. ОСОБА_10 почав казати , що в нього умовно- дострокове звільнення , а у брата також, отже спілкування з міліцією нікому не було потрібно. Потерпілий запропонував уїхати із території садівничого товариства. Брат сів за руль його машини, а він пішов до своєї машини, коли брат виїхав, з'ясувалось, що в нього залишилися ключі від « Шкоди» і він пішки пішов до річки, де вже знаходились брат- ОСОБА_4 та потерпілий. ОСОБА_10 в цей час комусь телефонував. Він запропонував ОСОБА_11 відвезти в лікарню чи в аеропорт, де він комусь хотів віддати документи, але той відмовився і запропонував повернутись у садівниче товариство. Брат з потерпілим поїхали, а він сів у свою машину і під'їхав до сторожки, спитав сторожа : чи не знаходив той пістолет, пошукав його сам , але не знайшов і , оскільки почував себе дуже погано, то поїхав до дачі матері. Свою вину у скоєні кримінального правопорушення за ст.122 ч.1 КК України визнає в повному обсязі, згоден із обставинами, викладеними у зміненому обвинувачені, просить не карати його суворо, прийняти до уваги протиправну поведінку самого потерпілого та заподіяння йому останнім тілесних ушкоджень. Позов прокурора на лікування потерпілого визнає в повному обсязі. Що стосується позову потерпілого, то визнає його частково щодо моральної шкоди в розмірі 2000 грн., в частині матеріальної шкоди не визнає за тією ж мотивацією, що і брат.
Зазначені показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_12 були перевірені судом шляхом дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів під час судового слідства.
Суд, здійснюючи оцінку наявних в матеріалах справи доказів, приймає до уваги тільки ті, що є власно доказами, тобто допустимими та належними у розумінні ст.ст. 85,86 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_10 отримав змінене обвинувачення 10.06.2015 року, до суду прибув 11.06.2015 року, але не дочекавшись початку судового розгляду, без дозволу головуючого покинув приміщення суду, у зв'язку з чим, розгляд справи був відкладений на 15.06.2015 року. Будучи повідомленим про день та час розгляду справи ( а.с.251 т.6), потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання , призначене на 12 год. 30 хв. 15.06.2015 року знов не з'явився, до початку судового засідання не подав заяву про розгляд справи за його відсутності,або відкладення судового розгляду у зв'язку із наявністю в нього поважних причин. Зазначені дії з боку потерпілого суд розцінює, як небажання брати участь у подальшому розгляді справи та підтримувати обвинувачення, у разі незгоди із зміненим обвинуваченням, в раніше визначених обсягах та кваліфікацією.
Допитаний раніше у судових засіданнях потерпілий ОСОБА_10 показав, що взимку 2012 року, приблизно 1-2 грудня, близько 24-00 год. він знаходився на своїй дачі , яка знаходиться в садівничому товаристві « Світанок» в пгт Чкалівка Криворізького району, наводив порядки, але дружина зателефонувала, щоб він їхав додому. На виїзді із садівни- чого товариства вже стояв автомобіль із включеними фарами, як у подальшому з'ясувалось він належав ОСОБА_5 . Шлагбаум був закритий і він зателефонував сторожу, щоб той відкрив його. В цей час підійшов ОСОБА_13 , який став казати, щоб він вимкнув фари та відкрив шлагбаум, на що він відповів, що ключі у сторожа, який зараз прийде, але ОСОБА_5 був невдоволений і продовжував погрожувати йому словами. З машини він не виходив, бо в той час в нього була поломана нога і він ходив з милицею. Він показав ОСОБА_14 пістолет і той пішов до своєї машини. Коли підійшов сторож, він від'їхав трохи заднім ходом та почав через вікно розмовляти із ним. В цей час брати ОСОБА_15 вийшли із машини і попрямували у його бік, при цьому у них в руках були якісь металеві предмети. Вони почали бити фари, вікна та намагались проникнути в салон. Сторож у цей час відбіг. Коли обвинувачені лізли в салон автомобілю, він застосував пневматичну зброю, однією рукою тримав двері, а іншою стріляв. Хтось із обвинувачених проник у салон через пасажирські двері та наніс йому позаду удар по голові, від чого він втратив свідомість. Потім, то втрачав свідомість, то приходив до тями. Коли був при свідомості, то розумів, що його б'ють, били обидва обвинувачені, чув також, як ОСОБА_15 розмовляли по телефону з його дружиною, погрожували, щоб вона готувала труну. Пістолет в нього забрали, здається ОСОБА_16 . Його вивезли на власному автомобілі на Карачуновське водосховище , за кермом був ОСОБА_16 , де його знову били та погрожували. Після чого, вони порадились, як проїхати на територію садівничого товариства, вирішили , що один привезе його, а інший в'їде на своїй машині. Коли він в черговий раз прийшов до тями, то зрозумів , що його катають по території садівничого товариства, після чого перетягли на переднє сидіння і погрожували, щоб він нікуди не скаржився, бо вб'ють. Вухо йому відкусив ОСОБА_13 , в цей час він знаходився на підлозі в салоні автомобіля. Щоб вижити , можливо він і казав, що судимий, також пропонував гроші. Заявлений позов просить задовольнити у повному обсязі та обвинувачених покарати суворо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що він є членом садівничого товариства « Світанок» , по черзі члени садівничого кооперативу чергують. 02.12.2012 року вночі до нього зателефонував ОСОБА_10 , що він хоче виїхати з території садівничого товариства . Коли він прийшов, щоб відчинити шлагбаум, то побачив, що на виїзді стоїть автомобіль « Мерседес - Віто», під керуванням ОСОБА_10 , а на в'їзді автомобіль ОСОБА_15 . ОСОБА_10 стояв з одного боку шлагбауму , а ОСОБА_5 з іншого і про щось розмовляли, на вигляд розмова носила мирний характер. Коли він відчинив шлагбаум, то зрозумів, що наявний конфлікт, початку якого він не бачив, йому здається ,що бійка почалась між потерпілим та ОСОБА_18 , він намагався всіх розтягнути. Брати ОСОБА_15 побігли до багажника свого автомобілю, а ОСОБА_11 від'їхав трохи взад. Коли брати повернулись, то у них в руках були якість металеві предмети, якими вони почали бити вікна в автомобілі « Мерседес- Віто». Коли повибивали вікна , стали відкривати двері. Після чого, залізли всередину автомобіля, де стали бити ОСОБА_10 . До цього потерпілий стріляв із пневматики, щоб не допустити проникнення у машину, стріляв у вікно поверх голів. Потім автомобіль « Мерседес Віто» виїхав із садівничого товариства , за кермом був , начебто, ОСОБА_16 . Приблизно, через годину автомобіль « Мерседес Віто» заїхав назад у товариство, а слідом за ним автомобіль « Шкода». Коли мікроавтобус заїзжав, то він через розбиті вікна бачив, що ОСОБА_10 лежить на підлозі в салоні, він був в крові. Мерседес поїхав на верхню вулицю. В цей час приїхали працівники міліції. Коли між потерпілим та ОСОБА_15 відбувався конфлікт , він зателефонував дружині ОСОБА_10 , приїхав брат потерпілого, який про щось розмовляв із ОСОБА_4 та потерпілим. Крім нього, свідком подій був ОСОБА_19 , який коли прийшов, то бійка вже почалася. Вони викликали наряд міліції. Також він бачив, що ОСОБА_15 , коли повернулись у товариство шукали якісь предмет, але нічого не знайшли.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що є членом садівничого товариства « Світанок» . Вночі 02.12.2012 року до нього зателефонував ОСОБА_17 , який сказав, що на в'їзді до садівничого товариства сталося бійка. Він одягнувся та пішов до шлагбауму. Коли прийшов на місце, то побачив, що стоїть « Мерседес Віто», який належить ОСОБА_10 , в машині були побиті вікна. Мерседес заважав проїзду інших машин. Біля сторожки знаходився ОСОБА_17 та ще один сторож. За яких обставин був пошкоджений « Мерседес Віто» він не знає. Вони викликали міліцію, але до приїзду міліції цей автомобіль виїхав. Хто знаходився за кермом та чи був хтось в салоні, він не бачив. По інший бік шлагбауму стояв автомобіль « Шкода», номера не пам'ятає. Приблизно, через 30-60 хв. мікроавтобус « Мерседес Віто» приїхав назад, хто був за кермом не пам'ятає, а за ним автомобіль « Шкода». ОСОБА_13 сказав, що все владнали, щось пошукав, знайшов косу, сів за кермо свого автомобіля та поїхав в бік дачі матері, а Мерседес катався по вулицях садівничого товариства. Через деякий час приїхала міліція та швидка допомога. ОСОБА_21 пострілів він не чув. Із слів ОСОБА_22 він зрозумів , що до його приїзду сталася бійка між ОСОБА_10 та ОСОБА_15 з приводу того, що ніхто з них не хотів вступити дорогу, при цьому стріляли. Він бачив, що , начебто, у ОСОБА_23 була простріляна рука. Коли приїхала швидка та міліція ОСОБА_10 знайшли в машині на одній із вулиць, він сидів за кермом, був дуже сильно побитий. До приїзду швидкої допомоги, приїхав брат ОСОБА_10 , який підходив до мікроавтобусу та про щось розмовляв із ОСОБА_24 та потерпілим, розмова проходила спокійно.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що на початку грудня 2012 року , приблизно в 24-00 год. до нього зателефонувала дружина брата ОСОБА_26 , яка сказала, що з її чоловіком щось сталось, була якась бійка у садівничому товаристві. По дорозі до товариства дружина брата зателефонувала знов, сказала, що автомобіль чоловіка виїхав в бік Чкаловки, мабуть до лікарні. Він поїхав у с. Лозоватку, але в лікарню ніхто не приїздив і він повернувся до садівничого товариства. ОСОБА_27 сказали, що автомобіль брата заїхав на територію садівничого товариства і їздить по вулицях. Коли він знайшов автомобіль, то вікна в ньому були побиті, брат сидів на задньому сидінні та був дуже побитий. Він сказав, що викликали швидку допомогу та міліцію та щоб підїзжали до будинку брата, але водій його не послухався та Мерседес поїхав по вулиці у тупик, а він на своїй машині слідом за ними. Коли підїхав, то за кермом вже сидів брат, а нікого з ОСОБА_15 не було.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала, що обвинувачені ОСОБА_15 - це її діти. На початку грудня 2012 року вони перевозили речі з п.Широке на дачу у садівничому кооперативі « Світанок», який знаходиться в п.Чкаловка, Криворізького району. Розвантажили речі, поснідали і вона пішла спати. Приблизно у 6 годин ранку , їй зателефонували, сказали, що з міліції і синам необхідно з'явитися до районного відділу. Коли вона спустилась з другого поверху, то побачила, що у сина ОСОБА_29 голова у крові, стоїть тазик з бурою водою, а у сина ОСОБА_30 було десь 6 ран на різних частинах тіла. Вона пішла на вулицю, міліції не було, від сторожів взнала, що сталася бійка між ОСОБА_10 та синами, вони побили його машину. Косу , яку у подальшому знайшли вони разом з іншими речами перевозили з ОСОБА_31 . Сини казали, що косу вони використовували, коли били вікна в машині, як відволікаючий маневр.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала, що є дружиною потерпілого . При подіях, які сталися 02.12.2012 року, вона не була присутня, про це взнала від сторожа, який їй зателефонував та розповів, що на виїзді із садівничого товариства виник конфлікт та двоє чоловіків б'ють машину її чоловіка. Вона зателефонувала брату чоловіка і попрохала, щоб він виїхав на місце. Крім того, вона телефонувала чоловіку на мобільний та з боку чула інший чоловічий голос, який казав, що вони їдуть в Лозоватку, щоб вона готувала труну. Чоловік в той момент їй нічого не пояснював. Внаслідок побиття у чоловіка була розбита голова, наклали в лікарні 8 чи 9 швів, а також відкушена частина вуха.
Крім визнання обвинуваченими ОСОБА_15 своє вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, їх вина підтверджується зібраними в ході досудового розслідування письмовими та речовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
- згідно із протоколами огляду місця події від 02.12.2012 з фото таблицями до них (а.с.11-13, 30-34 т.2), проведених в присутності понятих, спеціалістів, був оглянутий автомобіль "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, який належить ОСОБА_33 та яким керував за довіреністю ОСОБА_10 , який визнаний постановою слідчого від 02.12.2012 року речовим доказом (а.с. 37, 61-62 т.2, 115 т.3). На момент огляду було виявлено відсутність бокових вікон та розбите заднє скло. На передньому склі справа було виявлено вм'ятину з численними тріщинами розміром 30x30 см. Кришка капота деформована. Розбиті дві передні фари, лівий поворотник, дзеркало заднього виду, пошкодження на передньому бампері у виді горизонтальних подряпин. На задньому бампері тріщині. На лівій задній частині машини біля задньої фари виявлені забруднення бурого кольору схожі на кров. На пасажирських сидіннях в пасажирському відсіку, на відлозі, на порозі виявлені плями бурого кольору. В салоні автомобіля виявлено бите скло. На підлозі виявлена кобура та фрагмент хрящової тканини (частина вушної раковини). Виявлена також чорна сумочка для дисків, два балони вуглекислоти, кульки для пневматики, 1 патрон. Навпроти сторожового будинку на проїзній частині виявлено розбите скло та гумова резинка довжиною біля 65 см. Біля огородження також виявлено розбите скло невизначеної форми та скло розсіювача. З місця огляду вилучені: два балони вуглекислоти, кульки для пневматики, 1 патрон, фрагмент хрящової тканини (частина вушної раковини), змиви речовини бурого кольору на марлевому тампоні, скло фарного розсіювача, частини скла, гумова резинка, кобура, які поставами слідчого від 02.12.2012 року визнані речовими доказами (а.с. 15, 17, 35 т.2). Зазначене підтверджує пошкодження автомобіля обвинуваченими та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому в салоні його автомобіля;
- згідно висновку авто товарознавчого дослідження та висновку авто товарознавчої експертизи № Д 14/02/13 від 14.02.2013 року, ринкова вартість автомобіля "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 , 1999 року випуску станом на 02.12.2012 року складає 94 165,53 гривень. Сума матеріальної шкоди, завдана автомобілю "Мерседес-Віто" складає 20 929,07 гривень, (а.с.125-150 т.2, а.с.117-141 т.3);
- протоколом огляду автомобіля "Шкода Фаворит", з фото таблицею до нього, державний номер НОМЕР_2 зеленого кольору, який належить ОСОБА_5 та визнаний постановою слідчого від 04.12.2012 року речовим доказом, встановлено, що на передньому бампері з лівої сторони виявлені пошкодження у вигляді тріщин та сколів, порушено покриття бамперу. Також виявлена пляма протягнутої форми. З пасажирської сторони виявлено на крилі пошкодження у вигляді плями. Передні та задні пасажирські двері мають пошкодження у вигляді подряпини. На карті передніх пасажирських дверей та на чохлі пасажирського сидіння виявлені плями бурого кольору. В багажнику автомобіля виявлена монтировка (цвяходер) з рифленої арматури. З місця події вилучений чохол з пасажирського сидіння та монтировка металева, які постановою слідчого від 04.12.2012 року визнані речовими доказами (а.с. 41-47, 50 т.2).
- відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 152 від 20.02.2013 року та додаткового висновку судово-медичної експертизи № 599 (152-13 ) від 19.03.2013 року : у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран голови і вушних раковин; закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку субарахноїдальним крововиливом, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби). Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Час виникнення ушкоджень відповідає 02.12.2012 року. Тілесні ушкодження у потерпілого виникли від не менше шестикратної дії травмуючого предмету, предметів. Всі тілесні ушкодження у потерпілого з височини власного росту з прискоренням тіла чи без нього утворитися не могли. Всі тілесні ушкодження в області голови і обличчя по своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я і не можуть бути оцінені по ступеню тяжкості окремо одне від одного(а.с. 182-184, 187-188 т.2, 168-169 т.3);
- відповідно до довідки КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" ДОР" № 006512/12310 зазначено, що ОСОБА_5 , який звернувся за медичною допомогою 02.12.2012 року о 17-20 годині надана медична допомога з приводу множинних забійних саден голови, спини та порізів правої кисті (а.с. 11 т.3);
- відповідно до акту судово-медичного обстеження від 05.12.2012 року № 2527 та висновку судово-медичної експертизи від 18.12.2012 року № 2610 (2527-12) у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден голови, спини, правої кисті, правого стегна і синець правого стегна - які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів). Час виникнення ушкоджень може відповідати строку 02.12.2012 року. У ОСОБА_5 виявлено 18 дільниць тіла різної анатомічної локалізації і взаємного розташування прикладення фізичної сили. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки (а.с.12, 33-34 т.3);
- відповідно до довідки КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" ДОР" № 004483 від 02.12.2012 року зазначено, що ОСОБА_4 звернувся за медичною допомогою 02.12.2012 року з діагнозом, забої, садна м'яких тканин голови (а.с. 52 т.3);
- відповідно до акту судово-медичного обстеження від 03.12.2012 року № 2514 та висновку судово-медичної експертизи від 18.12.2012 року № 2611 (2514-12) у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден голови, обличчя і лівої кисті, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Час виникнення ушкоджень відповідає 02.12.2012 року. Садна у ОСОБА_4 виникли від п'ятиразової дії травмуючого предмету ( предметів) ( а.с.51, 74-75 т.3);
- згідно протоколів проведення слідчих експериментів від 14.02.2013 року ( а.с.157-162 т.2), від 14.03. 2013 року ( а.с.169-172 т.2), від 14.03.2013 року ( а.с.173-177 т.2), від 12.06.2013 року ( а.с.142-152 т.3), проведених за участі потерпілого ОСОБА_10 , його представника, обвинувачених ОСОБА_15 та їх захисників, за участі понятих та спеціалістів, кожен з них вказував на події , які досліджувались в ході судового розгляду та розповідав про механізм заподіяння тілесних ушкоджень один одному;
-з протоколу огляду від 12.06.2013 року з фото таблицею до нього убачається, що місце, на яке обвинувачені вивозили потерпілого знаходиться на березі річки, є досить безлюдним, повз проходить грунтова дорога ( а.с.153-155 т.3).
Зібрані по справі докази, суд вважає правдивими та об'єктивними, процесуальних порушень при їх збиранні в ході судового розгляду не виявлено і ними повністю доводиться вина обвинувачених у вчинені інкримінованого їм обвинуваченням кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судом здійснений розгляд справи в межах висунутого обвинувачення згідно із обвинувальним актом.
Дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України за ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченим, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ними кримінальних правопорушень, та ступінь участі кожного із них у вчиненні кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, які свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст.122 КК України визнали у повному обсязі та щиро розкаюються , в цілому обвинувачені характеризуються позитивно (а.с. 208, 221, 222, 225 т.2), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають ( ОСОБА_4 знятий з обліку в квітні 2007 року за сплином строку у лікаря нарколога в зв'язку з вживанням алкоголю з шкідливими наслідками) (а.с. 206-207, 226-227 т. 2). Крім того, ОСОБА_4 має одну малолітню дитину, доньку ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 121 т.4), а ОСОБА_5 - має двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 203 т.2).
На підставі ст. 66 КК України суд вважає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим визнання вини та щире каяття у скоєному. Обставин, які на підставі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченим судом не виявлено.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин, в цілому позитивну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , знаходження в нього на утриманні неповнолітньої дитини, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше судимий , інкримінований злочин скоїв в період умовно- дострокового звільнення від покарання призначеного за вироком Центрально - Міським р/с м.Кривого Рогу від 18.11.2009 р., не вчинив дії до відшкодування заподіяної потерпілому ОСОБА_10 матеріальної та моральної шкоди, суд вважає, що відносно нього слід призначити покарання у вигляді реального позбавлення волі , в межах санкції ст. 122 ч.1 КК України за правилами ст.71 ч.1 КК України.
Приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих покарання обставин відносно ОСОБА_5 , в цілому позитивну характеристику його особи , знаходження у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також ті обставини, що він раніше не судимий, а також ті обставини, що він не відшкодував заподіяну шкоду потерпілому суд вважає, що відносно нього слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ст.122 ч. 1 КК України, але із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України відносно обвинувачених суд не убачає.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
Прокурором Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку ч. 3 ст.128 КПК України, заявлений цивільний позов в інтересах КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради", про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 3832,84 грн., в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_10 , який підлягає задоволенню в повному розмірі, в силу ст. 128, 129 КПК України та ст. 1206 ЦК України, оскільки підтверджений довідкою КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради" № 40 від 18.03.2013 року (а.с.192 т.2, 46 т.1), згідно якої ОСОБА_10 , знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" Дніпропетровської обласної ради" з 02.12.2012 року по 24.12.2012 року, тобто 22 ліжко-днів та вартість одного ліжко-дня у вказаному закладі складає 174,22 грн., виходячи з чого загальна сума витрат на лікування ОСОБА_10 , за вказаний період становить 3832,84грн. (174,22 грн. х 22 дні перебування в лікарні = 3832,84 грн.). Обвинуваченими Яськовими зазначений позов визнається в повному обсязі. Суд вважає даний позов доведений належними доказами і таким , що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Потерпілим ОСОБА_10 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в останній редакції якого від 07.11.2013 року ( а.с.16-18 т.4) він просив стягнути з обвинувачених солідарно, матеріальну шкоду в розмірі 105 460 грн., яка складається із: вартість пошкодженого автомобіля "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 , яку він оцінив у 100 000, 00 грн. та речей які зникли з автомобілю:реєстратора, вартістю 400 грн.; грошей в сумі 2550 грн.; мобільного телефону "Нокія", вартістю 600 грн.; мобільного телефону "Нокія", вартістю 700 грн.; подушки вартістю 150 грн; преобразовувача 12 вольт, вартістю 500 грн.; насосу компресорного 12 вольт, вартістю 480 грн.;полиці під ноутбук, вартістю 480 грн.В рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілий ОСОБА_10 просив стягнути на його користь з кожного з обвинувачених по 100 000 грн., мотивуючи його тим, що в нього змінився звичний спосіб життя, він відчував біль, змушений був лікуватися, на довгий час перервані були зв'язки з рідними та близькими в зв'язку з лікуванням, відсутність верхньої частини правого вуха, яку відкусив ОСОБА_5 спотворює його зовнішність, привертає увагу оточуючих, що створює для нього незручності та нервовий стан. Крім того він змушений був відновлювати свій пошкоджений автомобіль, який побили обвинувачені, довгий час ним не користуватися.
Обвинувачені заявлений позов визнали, частково, згодні у відшкодування моральної шкоди сплатити потерпілому до 2000 грн. кожний, оскільки вважають, що ОСОБА_10 сам спровокував цей конфлікт і з свого боку також наніс їм тілесні ушкодження та фізичний біль. Що стосується матеріальної шкоди, то заперечують право потерпілого на її отримання, оскільки він не є власником автомобіля та не довів ні витрати на його відновлення ні наявність , начебто, зниклих речей. Просили відмовити потерпілому у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли в зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", положення щодо захисту права власності поширюється також на осіб, які хоч і не є власником, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених п. 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення, водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). Аналогічна норма визначена і в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, що хоча власником автомобіля "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_37 (а.с. 61 т.2), але ОСОБА_10 керував зазначеним автомобілем на правовій підставі за довіреністю (а.с. 62 т.2). Крім того, залучений в якості третьої особи власник вказаного автомобіля ОСОБА_37 , відповідно до наявної у справі заяви, просив позов розглянути за його відсутності та зазначав, що ніяких претензій він ні до кого не має (а.с.32, 105-106, т.4)
Отже, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_10 є належним позивачем, оскільки саме йому була завдана матеріальна та моральна шкода.
Між тим, суд вважає, що потерпілим, як цивільним позивачем на підставі ст. 60 ЦПК України не був доведений належними та допустимими доказами заявлений у позові розмір як матеріальної так і моральної шкоди. Позивач не надав документів, які б підтверджували понесені ним витрати на ремонт автомобіля, не довів наявність на час події в машині речей, а саме: реєстратора, грошей в сумі 2550 грн., двох мобільних телефонів "Нокія",преобразовувача 12 вольт, насосу компресорного 12 вольт, полиці під ноутбук. Відповідно протоколів огляду місця події від 02.12.2012 ( а.с.11-13, 30-34 т.2) був оглянутий автомобіль "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, з якого не убачається, що при огляді виявлялись сліди від прикріплених раніше речей, потерпілий відразу після події не заявляв про те, що в нього щось було викрадено (а.с.24-25 т.2), речі, які знаходились в автомобілі були повернуті брату та жінці потерпілого, про що вона та брат потерпілого ОСОБА_25 вказували в ході судового засідання, що також підтверджується їх розписками, які наявні в матеріалах кримінального провадження (а.с.28,29 т.2).
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає за необхідне стягнути солідарно з обвинувачених на користь потерпілого, в силу ст.1166, ч. 1 ст.1190 ЦК України, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20 929,07 грн. тобто суму збитків, завданих пошкодженням автомобіля "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 , яка реально доведена належними доказами , а саме: висновком авто товарознавчої експертизи від 14.02.2013 року (а.с.125-150 т.2, а.с.117-141 т.3).
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд керується роз"ясненнями ч. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", які зазначають, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. З врахуванням обставин, викладених потерпілим, суд вважає, що він дійсно в зв'язку з причиненими тілесними ушкодженнями він відчував біль, лікувався, зазнає незручності і по цей час та буде відчувати і надалі, в зв'язку з відсутністю верхньої частини правого вуха. Між тим, суд вважає, що ним не доведений заявлений у позові розмір моральної шкоди по 100000 грн. з кожного . Крім того, суд враховує матеріальний стан сторін, обвинувачені мають на утриманні малолітніх дітей. З іншого боку суд бере до уваги, що потерпілий є пенсіонером та отримує пенсію (а.с. 132 т.4), також є приватним підприємцем, стан його здоров'я, що він є інвалідом 3-ї групи (а.с. 131-133 т.2), з врахуванням співмірності спричиненої шкоди кожного з обвинувачених, та виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення моральної шкоди частково, та, в силу ч. 2 ст. 1190 ЦК України стягнути з ОСОБА_4 - 10 000, 00 грн., а з ОСОБА_5 - 12 000,00 грн., в іншій частині позовних вимог ОСОБА_10 , -відмовити.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України .
Керуючись п. 4, п.5 ч. 9 ст. 100, 128, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 376 , п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, ст.. , ст.. 23, 1166, 1167, ст.1190, 1206 ЦК України, ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним за ч.1 ст. 122 КК України та визначити йому покарання у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально- виконавчій установі закритого типу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Центрально-Міского районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.11.2009 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі , остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді 2 (двох) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально- виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання чинності вироком суду залишити без змін . Строк покарання обраховувати з дня затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а саме з 23.05.2013 року.
Визнати ОСОБА_5 , винним за ч.1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі.
Згідно із ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік та 6 місяців. На підставі п. 2,3, 4 ст.76 КК Украины зобов"язати засудженого не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції за місцем проживання, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації у кримінально- виконавчу інспекцію за місцем проживання.
Не виконувати покарання у вигляді позбавлення волі, якщо на протязі іспитового строку він виконає покладені на нього обов"язки та не скоїть нового злочину.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_5 залишити без змін до набрання чинності вироком суду.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь КЗ " Криворізька міська клінічна лікарня № 2" Дніпропетровської обласної ради, р/р 35427004000557, банк УДКУ в Дніпропетровській області, ОКПО 01986397, 3832 (три тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 84 копійки, в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_10 , потерпілого від кримінального правопорушення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди -20 929 (двадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 07 копійок, в іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 у відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, в іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, в іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Речові докази по справі:
- два балони вуглекислоти, патрон, фрагмент хрящової тканини (вушної раковини), змиви речовини бурого кольору на марлевому тампоні,скло фарного розсіювача, частина скла, гумова резинка, які знаходяться у камері схову речових доказів Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до квитанцій від 08.02.2013 року (а.с. 14,15, 16, 17 т.2), - знищити;
- оперативну кобуру, автомобіль марки "Мерседес-Віто" державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, 1999 року випуску, які передані під розписку ОСОБА_38 від 07.12.2012 року та від 24.05.2013 року ( а.с.14, 15, 37, 38 т.2) - залишити ОСОБА_10 ;
- автомобіль марки "Шкода Фаворит", державний номер НОМЕР_2 , зеленого кольору, який переданий під розписку ОСОБА_5 від 04.12.2012 року ( а.с.47-48 т.2), - залишити ОСОБА_5 ;
- чохол з пасажирського сидіння, монтировку металеву, які знаходяться у камері схову речових доказів Криворізького РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до квитанції від 08.02.2013 року ( а.с.49-50 т.2) -знищити;
Заходи забезпечення кримінального провадження про надання тимчасового доступу до речей відповідно до ухвали слідчого судді від 08.01.2013 року, - скасувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1