Справа № 163/2945/14-к Провадження №11-сс/773/326/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:: в порядку КПК України. Доповідач: ОСОБА_2
27 листопада 2014 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури Волинської області на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 12.11.2014 року про відмову у поміщенні неповнолітнього ОСОБА_9 у приймальник-розподільник для дітей,-
встановив:
Прокурор Любомльської міжрайонної прокуратури звернувся в Любомльський районний суд з клопотанням про дачу дозволу на поміщення ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 в приймальник-розподільник для неповнолітніх дітей.
Підставою для цього послужило те, що ОСОБА_9 , недосягши віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, 09 квітня 2014 року, з метою заволодіння чужим Майном, проник в приміщення приватного магазину в АДРЕСА_1 . Звідти таємно викрав належні ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1140 грн.
Своє прохання прокурор мотивує тим, що з участю ОСОБА_9 , який перебуває в Комишуваській школі соціальної реабілітації Запорізької області, необхідно провести слідчі дії з обовязковим залученням інших учасників кримінального провадження, які проживають на території Волинської області. Тому просив помістити ОСОБА_9 до приймальника-розподільнтика для дітей Г УМВС України у Львівській області на 30 днів.
Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 12.11.2014 року в данному клопотанні відмовлено, оскільки прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з такою ухвалою, прокурор, який приймав участь у справі, в своїй апеляції посилається на неврахування судом того, що ОСОБА_9 за протиправне діяння - вчинену 14.04.2014 року таємну крадіжку чужого майна, поєднану з проникненням в приміщення, поміщений згідно ухвали суду 03.06.2014 року в спеціальну навчально-виховну установу для дітей - Комишуваську загальноосвітню школу соціальної реабілітації Запорізької області строком на 2 роки. А це свідчить про неприпинення ним злочинної діяльності.
Тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, винести нову, якою помістити ОСОБА_9 до приймальника-розподільника для дітей Г УМВС України у Львівській області на 30 днів.
Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, представника служби в справах неповнолітніх, які її підтримали, захисника ОСОБА_8 , яка просила залишити оскаржувану ухвалу без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно п. 4 ст. 499 КПК України, за наявності достатніх підстав вважати, що особа, передбачена статтею 498 того ж Кодексу, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, вона може бути поміщена у приймальник-розподільник для дітей на строк до тридцяти днів на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої за клопотанням прокурора згідно з правилами, передбаченими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак слідчий суддя, суд зобов'язані відмовити у поміщенні такої особи у приймальник-розподільник для дітей, якщо прокурор не доведе наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що особа може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, та що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти цьому.
А вказана стаття під такими ризиками розуміє можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування; знищити, переховувати речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати цьому провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити злочинну діяльність.
Як встановлено у справі, наявність жодних із вищевказаних ризиків, які б свідчили про необхідність поміщення ОСОБА_11 в прийомник-розподільник для дітей Г УМВС України у Львівській області за інкриміноване кримінальне правопорушення прокурор не навів.
ОСОБА_11 в даний час знаходиться в зв'язку з пізніше вчиненим кримінальним правопорушення в загальноосвітній школі соціальної реабілітації, тобто під спеціальним наглядом, що утруднює продовження ним злочинної діяльності, переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджання їх діяльності іншим чином.
Вмінене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 вчинив не досягши віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, тобто не є суб'єктом злочину, тяжкість якого сама по собі не може служити підставою для поміщення його в прийомник-розподільник. А наведені прокурором підстави - необхідність проведення з ОСОБА_9 необхідних слідчих дій, не входять до кола ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і не підлягають до врахування.
Тому слідчий суддя підставно відмовив прокурору в задоволенні вищевказаного клопотання.
Ухвала, винесена ним з дотриманням вимог ст. 177, 499 КПК України, підстав для її скасування не знайдено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422, 492, 499 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 12.11.2014 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: