Справа № 154/646/15-к Провадження №11-сс/773/69/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2015 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 23 лютого 2015 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з загальною повною середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 23 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ УМВС України у Волинській області про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_7 . Їй обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці. Крім того, даній підозрюваній заборонено цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні.
В апеляційній скарзі прокурор, просить ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 23 лютого 2015 року скасувати з постановленням нової, якою обрати підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді взяття під варту. Посилається на те, що слідчим суддею при розгляді клопотання не було надано належної оцінки наведеним у клопотанні доводам та не взято до уваги ті обставини, що знаходячись за місцем проживання ОСОБА_7 матиме реальну можливість впливати на свідків з метою уникнення відповідальності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляцію підтримав, підозрювану ОСОБА_7 , яка заперечили проти неї, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 177, ч. 4 ст. 194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. А якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність щодо ОСОБА_7 достатніх даних, які свідчать про обґрунтовану підозру її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Разом з тим, відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ні слідчим, ні прокурором не надано суду доказів того, що ОСОБА_7 , не знаходячись під вартою, якимось чином буде впливати на свідків з метою зміни ними показань, що було основною підставою клопотання про обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як пояснив слідчий, дана підозрювана з'являється на виклики слідства, співпрацює з ним, вину свою у вчиненому визнала повністю, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не притягалась до кримінальної відповідальності. Тому з врахуванням вищенаведеного, відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя відмовив в обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу - тримання під вартою.
Його ухвала про це винесена з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, підстав для її скасування не знайдено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 лютого 2015 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: