Справа №2-а-510
2011 року
14 лютого 2011 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Скляра С.Ю.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, розглянувши в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Пологівського району та автомобільно-технічної інспекції Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі -інспектор ДПС) ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -
03 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ОСОБА_2, який 27 січня 2011 року виніс постанову серії АР1 №032397 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. У постанові відповідач вказав, що 27 січня 2011 року о 10 год. 49 хв. ОСОБА_1 по вул.Пушкіна в м.Пологи Запорізької області керував автомобілем НОМЕР_1, при цьому при повороті наліво не включив світовий покажчик повороту, чим допустив порушення п.9.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі -ПДР). Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн., позивач просить скасувати, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не були порушені ПДР, оскільки він керувався вимогами дорожнього знаку 7.8 «Направлення головної дороги», який передбачає не зміну напрямку руху автомобіля, а зміну напрямку головної дороги. Крім того, позивач послався на те, що інспектор ДПС відносно нього не мав будь-яких належних доказів про порушення ПДР, а тому безпідставно піддав його адміністративному стягненню.
Позивач ОСОБА_1 письмово повідомив судові про підтримання пред'явленого ним адміністративного позову (а.с.10).
Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.
Справа розглянута судом в порядку письмового провадження, про що винесена відповідна ухвала від 14 лютого 2011 року.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 27 січня 2011 року о 10 год. 49 хв. ОСОБА_1 по вул.Пушкіна в м.Пологи Запорізької області керував автомобілем НОМЕР_1, при цьому при повороті наліво не включив світовий покажчик повороту, чим, на думку відповідача, допустив порушення п.9.2 ПДР. Дане порушення зафіксовано відповідачем шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 №116388 від 27 січня 2011 року (а.с.5).
Того ж дня відповідачем була винесена постанова серії АР1 №032397 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідно до якої водія ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень (а.с.6).
Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішення відповідача, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено стст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Предметом спору в даній справі є з'ясування правомірності винесення відповідачем рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до стст.222,255 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а саме правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачене частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Від імені органів внутрішніх справ (міліції) протоколи про такі правопорушення, а також розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку про те, що інспектором ДПС ОСОБА_2 рішення, яке оспорюється позивачем, прийнято на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийнято з використанням повноваження з тою метою, з якою це повноваження надане зазначеному суб'єкту владних повноважень.
Разом з тим, приймаючи рішення -постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач припустився порушення порядку оцінки доказів у цій справі.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що при винесенні відповідачем рішення по справи про адміністративне правопорушення позивач -водій ОСОБА_1 не визнав факт порушення ПДР, про що зробив відмітку в протоколі (а.с.5).
Перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Позивач визнав той факт, що він був зупинений відповідачем після проїзду перехрестя, на якому він виконав поворот.
На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку (пункт 16.2 ПДР).
Дорожній знак 7.8 «Напрямок головної дороги»визначає напрямок головної дороги на перехресті, застосовується із знаками 2.1-2.3.
Пунктом 9.2а ПДР передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом.
Таким чином, суд дійшов висновку про хибність тверджень позивача стосовно того, що наявність дорожнього знаку 7.8 «Напрямок головної дороги»звільняє водія від обов'язку подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом.
Разом з тим, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, з огляду на те, що ця особа не визнала факт порушення ПДР, належним чином не перевірені заперечення та доводи водія. Матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови за результатами його розгляду (а.с.5,6).
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно водія ОСОБА_1, містить відомості про застосування технічного приладу з метою фіксації виявленого порушення ПДР. Однак відповідачем не надані фото-, відеоматеріали, за змістом яких можна стверджувати про наявність певного правопорушення та винність водія у його вчиненні.
Вищевказане свідчить про ігнорування відповідачем вимог п.1.6 Розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими вказано про виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав будь-яких обґрунтованих заперечень проти позову ОСОБА_1.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до стст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 03 лютого 2011 року, а саме до спливу строку, передбаченого ст.289 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної відповідачем, вважає наявними підстави для скасування такої постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 з метою повного захисту його прав, свобод та інтересів в частині визнання оспорюваного рішення неправомірним.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.122, стст.247,251,254,258,287-289,293 КУпАП, стст.11,69-71,160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.
Скасувати як неправомірне рішення інспектора дорожньої патрульної служби з обслуговування адміністративної території Пологівського району та автомобільно-технічної інспекції Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області ОСОБА_2 -постанову серії АР1 №032397 від 27 січня 2011 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 500 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1, - закрити.
Судове рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: С.Ю.Скляр