Справа №2-а-150
2011 року
08 лютого 2011 року смт Куйбишеве
Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Мальований В.О., розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності, зобов"язання зробити перерахунок та виплатити недоплачене щомісячне підвищення пенсії "Дітям війни", -
24 січня 2011 року ОСОБА_2 звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому вказала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ таке підвищення пенсії не нараховувалось та не виплачувалось у повному обсязі. Позивач прохала визнати неправомірною бездіяльність відповідача за період 2010 року, та зобов'язати Управління ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату недоплаченої суми підвищення пенсії за цей період, зобов»язавши надалі нараховувати та виплачувати таке підвищення.
Ухвалою судді від 08 лютого 2011 року справа в частині вимог, які стосуються періоду з 01 січня 2010 року по 06 вересня 2010 року, - провадженням закрита на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України.
Відповідач не подав письмових заперечень проти позову або заяви про визнання позову.
Суд, розглядаючи справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає за можливе прийняти рішення за наявності достатніх підстав для цього, а саме про часткове задоволення позову.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та її паспортом, копії яких є у матеріалах справи. Згідно із ст.1 Закону статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі Запорізької області, має правовий статус «дитини війни», що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом .
Відповідно до ст.6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Право позивача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача -УПФУ, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, уповноважений державою на надання визначених Законом №2195-IV пільг, безпосередньо передбачено ст.10 вказаного Закону та визначено ст.ст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Предметом спору в даній справі є бездіяльність відповідача щодо реалізації права позивача на отримання державної соціальної підтримки у відповідності до вимог ст.6 Закону .
Зміст ст..6 Закону не коригувався та її дія на 2010-2011 рік законами України зупинена не була.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, законодавчо був встановлений відповідно: з 01 липня 2010 року -709 грн., з 01 жовтня 2010 року -723 грн., 01 січня 2011 року -750 грн.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити перерахунок підвищення пенсії позивачу та виплатити їй пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону починаючи з 07 вересня 2010 року.
Відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності, також як і не наведено підстав не застосування у виниклих правовідносинах належним чином положень ст.7 Закону №2195-IV, якою визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
При визначенні періоду перерахунку та виплати пенсії, суд враховує те, що позивачу статус «дитина війни»та пенсія за віком встановлена безстроково, призначення та виплата пенсії носить безстроковий характер, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати пенсії вважає недоцільним.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71,99,100,183*2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов'язку здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 07 вересня 2010 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії з 07 вересня 2010року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції -Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом 10- днів з дня отримання стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, її копії шляхом подання апеляційної скарги за правилами встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя: В.О.Мальований