Постанова від 16.06.2015 по справі 813/2636/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року № 813/2636/15

м.Львів, вул.Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд:

у складі судді Тертичного В.Г.

розглянувши у м.Львові у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з платника податків, який має податковий борг в розмірі 3557,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2015 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути до бюджету кошти з відповідача в розмірі 3557,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3557,80 грн. Жодних заходів до самостійного погашення податкової заборгованості відповідачем не здійснювалось, тому податковий орган звернувся з позовом до суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою від 22 травня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України від відповідача повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення, а отже, повістка вручена належним чином.

Заперечень чи пояснень від відповідача щодо даного адміністративного позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк до суду не надходило.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суддя даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів і справляється на всій території України.

Згідно з п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно п. 59.5 даної ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З метою спонукати відповідача сплатити узгоджені ним податкові зобов'язання позивач сформував податкову вимогу № 2758-17 від 20.09.2013 року на суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 447,80 грн., але вжиті органом державної податкової служби заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Дана податкова вимога направлялась відповідачу, про що свідчить реєстр поштових відправлень за 26.09.2013 року.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 87.11. ст. 87 цього ж Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 09 червня 2010 року за НОМЕР_2 у виконавчому комітеті Львівської міської ради, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ НОМЕР_1

Згідно з довідкою податкового органу від 28.04.2015 року № 6983/8/13-50-20-0041/457 податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 27.04.2015 року по єдиному податку з фізичних осіб становить 3557,80 грн.

Позивачем до матеріалів справи подано копію заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування від 01.01.2012 року.

На підтвердження наявності податкового боргу відповідача долучено також копію зворотного боку облікової картки.

Згідно з п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно долучених до справи документів податковий борг відповідача станом на дату судового розгляду становить 3557,80 грн. і доказів його сплати немає. Беручи до уваги наведені вище позовні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 3557 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

4. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тертичний В.Г.

Попередній документ
45029663
Наступний документ
45029665
Інформація про рішення:
№ рішення: 45029664
№ справи: 813/2636/15
Дата рішення: 16.06.2015
Дата публікації: 22.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: