ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
з питань вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
15 червня 2015 року №813/3003/15
м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов -,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування винесених заступником начальника Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції постанов, а саме: постанови від 29.05.2015 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №41429042, постанови від 29.05.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №41429042, постанови від 02.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження №47739121, постанови від 02.06.2015 року про відкриття виконавчого провадження №47739203.
Ухвалою судді від 15.06.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №813/3003/15.
Одночасно із позовною позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом «зобов'язання Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції зупиняти будь-які дії, спрямовані на примусове виконання оскаржуваних постанов».
Як вбачається із клопотання, підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає наявність існування очевидної небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди його правам та інтересам та очевидність ознак протиправності рішень та дій. Зокрема, позивач посилається на те, що вчинення дій щодо виконання постанов державного виконавця спричинить порушення чинного законодавства, заподіяння значної шкоди правам свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Так, з урахуванням положень КАС, суддя прийшов до висновку про доцільність розгляду клопотання позивача без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів у справі.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суддя виходить з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою (клопотанням).
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, із поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, окрім того, що у клопотанні лише вказано на протиправність постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.05.2015 року у виконавчому провадженні №41429042, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.05.2015 року у виконавчому провадженні №41429042, постанови про відкриття виконавчого провадження №47739121 від 02.06.2015 року, постанови про відкриття виконавчого провадження №47739203 від 02.06.2015 року, не наведено суду жодних істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суддею такі підстави також не встановлені.
Водночас, важливим є зауважити, що питання про протиправність дій та оскаржуваних постанов не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та буде вирішуватись в ході судового розгляду справи.
Отже, оцінюючи в сукупності наведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є у достатній мірі необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, крім того, запропонований спосіб забезпечення позову може призвести до вирішення справи по суті до ухвалення рішення у справі, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №813/3003/15 за позовом ОСОБА_1 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Сасевич О.М.