Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 червня 2015 року Справа № П/811/1140/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Тоток А.І.,
позивач - не прибув,
представників відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до відповідача - Головного управління юстиції у Кіровоградській області
про скасування наказу.
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відповідача), в якому просить суд: скасувати наказ Головного управління юстиції у Кіровоградській області №335/к від 20 березня 2015 року про притягнення дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 у вигляді догани, як незаконний.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що правових підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани немає, оскільки вимог Інструкції з діловодства у відділах реєстрації актів цивільного стан, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 26 листопада 2003 року №143/5, та Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, ОСОБА_2 Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 вона не порушувала. Натомість, на думку позивача, використання нею бланків реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у зверненнях до Міністерства юстиції України та до начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області у листуванні було безпідставно розцінене відповідачем як перевищення службових повноважень.
У судове засідання позивач не прибула та просила суд розглядати справу без її участі, у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання, оскільки має на вихованні дитину до 3-х років (а.с.7,105).
Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали та наполягали на правомірності оскарженого Наказу.
Так, представники відповідача наголосили, що ОСОБА_3 неналежно виконує службові обов'язки, не опрацьовує необхідні у роботі нормативні документи та ігнорує зауваження керівництва з цього приводу.
Відтак, з огляду на існування системних порушень з боку ОСОБА_3, з метою дисциплінування позивача та недопущення подальшого порушення нею посадових обов'язків в подальшому, відповідачем винесено оскаржений Наказ.
Свою позицію щодо заявлених позовних вимог відповідач висловив також у письмових запереченнях проти позову (а.с. 54-56).
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів частини шостої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, складення постанови у повному обсязі було відкладено до 15 червня 2015 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_3 займає посаду начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 7, 8).
20 березня 2015 року, за наслідками службової перевірки, начальником Головного управління юстиції у Кіровоградській області було винесено Наказ №335/к “Про притягнення дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3В.“, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.11).
З наявних у матеріалах справи доказів та з пояснень, наданих представниками відповідача у судовому засіданні, судом встановлено, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передували такі обставини.
17 жовтня 2014 року, 28 листопада 2014 року та 12 січня 2015 року начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 направила до Міністерства юстиції України листи зі скаргами на дії посадових осіб відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.13-14,16-20, 24-31).
Вказані листи ОСОБА_3 виготовила на бланках реєстраційної служби Гайворонського РУЮ у Кіровоградській області.
Листом №2469-0-26-15/14 від 05 лютого 2015 року Міністерство юстиції України запропонувало Головному управлінню юстиції у Кіровоградській області провести службову перевірку за фактом використання бланків листів позивачем та у разі виявлення порушень - притягнути начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у Кіровоградські області ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
10 лютого 2015 року проведено рекомендовану Міністерством юстиції України перевірку відносно позивача, результати якої відображені у відповідному ОСОБА_1 проведення службової перевірки від 20 лютого 2015 року (а.с. 34-35).
За наслідками виявлених порушень до ОСОБА_3 запропоновано застосувати заходи дисциплінарного впливу. З вказаним ОСОБА_1 позивач ознайомлена 18 березня 2015 року, про що свідчить її особистий підпис з відміткою "ознайомлена з актом" в самому ОСОБА_1 перевірки (а.с.35).
Одночасно позивач зазначила про свою незгоду з даним ОСОБА_1 та викладеними у ньому обставинами та свою позицію висловила у письмових запереченнях до ОСОБА_1 від 18 березня 2015 року (а.с.36-37).
Проте, покликаючись на обставини, викладені в ОСОБА_1 перевірки, а саме на те, що неодноразові звернення до Міністерства юстиції України та до начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області були надруковані на бланках реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції та підписані начальником ОСОБА_3 та те, що позивач проставляє гербову печатку практично на всій вихідній кореспонденції очолюваного нею відділу, хоча що у 2011 році під час проведення комплексної перевірки їй було наголошено на необхідності опрацювання Інструкції з діловодства у відділах реєстрації актів цивільного стану, відповідач дійшов висновку, що позивач продовжує неналежно виконувати посадові обов'язки, не вивчає та належним чином не опрацьовує необхідні в роботі документи та перевищує свої посадові повноваження в частині недотримання пункту 3 статті 8 Закону України „По державну реєстрацію актів цивільного стану“.
За таких умов Наказом від 20 березня 2015 року №335/к, керуючись статтями 147-149 Кодексу законів про працю України, відповідач застосував до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення - оголосив догану.
Надаючи правову оцінку підставам прийняття оскаржуваного Наказу та фактичним обставинам, які, на думку відповідача, свідчать про неналежне виконання ОСОБА_3 службових обов'язків, суд зазначає наступне.
Трудові правовідносини у процесі проходження публічної служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців регулюються Кодексом законів про працю України як загальним законом та Законом України „Про державну службу“ - як спеціальним.
Так, відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Згідно зі статтею 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про державну службу“ № 3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі - Закон № 3723-XII) державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Коло основних обов'язків державного службовця визначається статтею 10 Закону України „Про державну службу“: додержання Конституції України та інших нормативних актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на нього службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.
У свою чергу, згідно зі статтею 14 Закону № 3723-XII, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: - попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Згідно статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Суд наголошує, що загальноправові принципи вимагають того, що будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Законом України „Про державну службу“.
Не може бути визнаний законним наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі відсутності з боку посадової особи, яка притягується до відповідальності, конкретного дисциплінарного проступку.
Відповідно, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення та час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Як вбачається зі змісту оскарженого Наказу, позиція відповідача про неналежне виконання ОСОБА_3 посадових обов'язків ґрунтується на двох виявлених перевіркою обставинах:
- по-перше, виготовленні листів до Міністерства юстиції України та до Головного управління юстиції у Кіровоградській області на бланках реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції,
- по-друге - засвідченні гербовою печаткою практично усієї вихідної кореспонденції очолюваного позивачем відділу.
Проте, факт використання ОСОБА_3 бланків реєстраційної служби Гайворонського районного управління юстиції у листуванні з Міністерством юстиції України у спірному Наказі констатовано безвідносно до вимог нормативних чи розпорядчих документів, які унормовували б порядок використання таких бланків.
Водночас, в ОСОБА_1 службової перевірки відповідач вказує на те, що у такий спосіб позивач порушила вимоги Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, ОСОБА_2 Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242 (далі - Типова інструкція), яка презюмує оформлення на бланках організаційно-розпорядчих документів та вимагає оформлення не на бланках деяких внутрішніх документів (заяв працівників, доповідних записок, довідок тощо) та документів, що створюються від імені кількох установ (пункти 19, 25 відповідно).
Вбачається, що відповідач за таких умов повинен був обґрунтувати свою позицію у контексті приналежності листів, адресованих Міністерству юстиції України, до документів, оформлення яких на бланках не допускається. Натомість в ОСОБА_1 перевірки закцентовано увагу на недопущенні проставлення на відповідних документах гербової печатки.
У свою чергу, виявлене службовою перевіркою проставлення позивачем гербової печатки „практично на всій вихідній кореспонденції відділу“, що кваліфікується відповідачем як неналежне виконання ОСОБА_3 посадових обов'язків, вимагає від відповідача конкретизації таких документів у сув'язі з приписами нормативних актів, якими врегульовано порядок засвідчення документів гербовою печаткою органу.
Однак, переліку таких документів ані в спірному Наказі, ні в ОСОБА_1 проведення службової перевірки не наведено, що виключає можливість перевірити час вчинення ОСОБА_3 таких дій та, відповідно, дотримання відповідачем строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 Кодексу законів про працю України.
Перевищення позивачем службових повноважень в частині недотримання пункту 3 статті 8 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану“, за якою відділ державної реєстрації актів цивільного стану є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, так само констатується у спірному Наказі безвідносно до конкретного допущеного ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
Загалом, суд зазначає, що нечіткий характер описаних у спірному Наказі порушень не дає можливості встановити наявності факту порушення трудової дисципліни позивачем, яке порушення допущено позивачем, в чому воно виразилося, коли воно мало місце і коли було виявлено, яка ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний Наказ не відповідає критеріям, які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та висуваються до рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема, щодо їх законності, обґрунтованості та пропорційності.
Викладене обумовлює висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Принагідно суд зауважує, що висловлені у судовому засіданні посилання представників позивача на неодноразові звернення громадян зі скаргами на дії ОСОБА_3 (а.с. 94-99) не можуть бути взяті до уваги у даній справі, оскільки наявність таких скарг не була підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Наказом від 20 березня 2015 року №335/к.
З огляду на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат у даній справі, такі витрати, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 7, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 20 березня 2015 року №335/к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4