Справа №2-а- 12
2011 року
13 січня 2011 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, розглянувши у порядку письвого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ВДАІ для обслуговування Куйбишевського Розівського районів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області (далі за текстом -старший інспектор ВДАІ ) ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття адміністративної справи,-
05 січня 2011 року ОСОБА_1 Є,Г. звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора ВДАІ ОСОБА_2 , який 28 грудня 2010 року виніс постанову серії АР № 279799 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП. У постанові відповідач вказав, що шептій Є.Г. станом на 14 грудня 2010 року о 13год. 10хв., будучи відповідальним по філії Куйбишевським РАД, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги «Запоріжжя-Маріуполь” , а саме, допустив на проїзній частині снігові накати, слизькість та болісність, чим допустив порушення ДСТУ 3587-97. Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн., позивач ОСОБА_1 просить скасувати її як неправомірну, закривши провадження по справі про адміністративні правопорушення. Позивач послався на те, що за обставин, вказаних у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним не було допущено порушення, оскільки він не є суб'єктом вказаного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився про час і місце розгляду повідомлений належним чином.
Представник позивача ОСОБА_3 письмово повідомив судові про підтримання пред'явленого адміністративного позову .
Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 станом на 14 грудня 2010 року о 13год. 10хв., будучи відповідальним по філії Куйбишевським РАД, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги «Запоріжжя-Маріуполь” , а саме, допустив на проїзній частині снігові накати, слизькість та болісність, чим допустив порушення ДСТУ 3587-97. Дане порушення зафіксовано інспектором ВДАІ ОСОБА_4 шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення серії АР1 №172290 від 14 грудня 2010 року.
28 грудня 2010 року відповідачем за наслідками розгляду вищевказаного протоколу була винесена постанова серії АР №279799 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень .
Право позивача ОСОБА_1 на оскарження рішення відповідача, який згідно змісту п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття рішення за наслідками його розгляду, безпосередньо передбачено ст.287 КУпАП та визначено стст.4,6, п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Предметом спору в даній справі є з'ясування правомірності винесення відповідачем рішення по справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 24418 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, передбачені частиною 1 статті 140 цього Кодексу (частина 1 статті 222 КУпАП).
Пунктом 2 частини 2 статті 222 КУпАП визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати такі справи і накладати адміністративні стягнення мають право начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов'язки.
Інспектора ВДАІ ОСОБА_5 не віднесено законом до числа суб'єктів, що уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Наведене свідчить про те, що інспектор ВДАІ ОСОБА_5, склавши протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.140 КУпАП, вийшов за межі наданих законом повноважень.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Враховуючи, що судом встановлено порушення порядку складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що він (протокол) не є допустимим носієм доказової інформації стосовно вчиненого правопорушення та не може бути підставою для прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, слід врахувати обґрунтованість доводів позивача з приводу того, що він не є суб'єктом правопорушення за ч.1 ст.140 КУпАП.
Так, відповідно до ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги України»державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Відповідно до стст.11-13 цього ж Закону розробку та реалізацію заходів з безпеки дорожнього руху здійснює орган державного управління автомобільними дорогами загального користування.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2003 року №1221 власником і балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування є Державна служба автомобільних доріг та служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях і м.Севастополі, що наділені функціями замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.
Дочірніми підприємствами, які є підрядними організаціями, здійснюється утримання доріг на підставі окремих договорів підряду згідно Плану завдань, що видаються на підставі Акту дефекту власника автомобільних доріг, що виступає замовником підрядних робіт.
Крім того, утримання доріг дочірніми підприємствами здійснюється лише згідно умов договорів і лише у межах фінансування, передбачених договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, будучи посадовою особою філії «Куйбишевський РАД» ДП «Запорізький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- майстром будівельно-монтажних робіт, за колом своїх посадових обов'язків не був зобов'язаним до дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги „Запоріжжя-Маріуполь”.
Таким чином, відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху несе власник автомобільних доріг у межах визначеного та направленого фінансування згідно статті 40 Закону України «Про автомобільні дороги України».
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав будь-яких обґрунтованих заперечень проти позову ОСОБА_1
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до стст.288,289 КУпАП постанову органу (посадової особи) по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її винесення в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
ОСОБА_1 за захистом порушених прав звернувся до адміністративного суду 05 січня 2011 року, а саме до спливу строку, передбаченого ст.289 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень статті 293 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови, винесеної відповідачем, вважає наявними підстави для скасування такої постанови, як неправомірної, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.140, стст.247,251,254,258,287-289,293 КУпАП, стст.11,69-71,99,160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати як неправомірне рішення старшого інспектора ВДАІ для обслуговування Куйбишевського Розівського районів та автомобільно-технічної інспекції Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області ОСОБА_2 -постанову серії АР №279799 від 28 грудня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 1020 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Судове рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис ОСОБА_6
Копія судового рішення вірна.
Суддя:
Секретар:
Судове рішення набуло законної сили 13 січня 2011 року. Оригінал судового рішення знаходиться в адміністративній справі №2-а-12/11, яка зберігається в архіві Куйбишевського районного суду Запорізької області.
Суддя:
Секретар: