16 червня 2015 року 810/1583/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення
15 квітня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 11 листопада 2014 р. № НОМЕР_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про застосування фінансових санкцій від 11 листопада 2014 р. № НОМЕР_1 є протиправним та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства. Стверджує, що використані відповідачем під-час перевірки фіскальні чеки йому не належать, а тому жодних підстав для нарахування штрафних санкцій не було.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що перевіркою позивача встановлено порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 59-60).
Представниками сторін були подані суду письмові клопотання, у яких вони просили розглянути справу без участі їх представників, у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
8 вересня 2006 р. позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 7).
Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
27 жовтня 2014 р. відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої у цей же день було складено акт перевірки № 25/10-36-21/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки № 25/10-36-21/НОМЕР_2) (а.с. 47-48).
У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 15, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячног і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон України № 481/95-ВР.)
11 листопада 2014 р., на підставі названого акту перевірки, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1, яким накладено на позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 20 000 грн 00 коп. (а.с. 10-12).
У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України № 481/95-ВР.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами абз. 12 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Як убачається з абз. 18 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Відповідно до вимог абз. 20 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.
Згідно з вимогами абз. 21 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР у заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
Як убачається з абз. 22 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР, у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Відповідно до вимог абз. 24 ст. 15 Закону України № 481/95-ВР у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-роздрібні ціни на алкогольні напої.
Наявні матеріали справи свідчать про правомірність винесеного відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій від 11 листопада 2014 р. № НОМЕР_1, яким накладено на позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 20 000 грн 00 коп. за таких підстав.
Як вже зазначалося, 27 жовтня 2014 р. відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевірку було проведено в магазині позивача, що розташований за адресою м. Миронівка, вул. Леніна, 113.
Під час перевірки встановлено факт реалізації позивачем пакету вина «Кабарне пікнік» 1 л, за ціною 19 грн 50 коп., що підтверджується фіскальним чеком № 0001 від 26 жовтня 2014 р. в той час, коли постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 р. № 957 (далі - постанова № 957) встановлена мінімальна роздрібна ціна на вино у такій тарі у сумі 20 грн 00 коп., чим порушено ст. 18 Закону України № 481/95-ВР.
Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-роздрібні ціни на алкогольні напої.
На виконання зазначених вимог Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 957.
Даним рішенням Кабінет Міністрів України постановив:
1.Установити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
2. Державній інспекції з контролю за цінами, Міністерству доходів і зборів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям установити в межах своїх повноважень контроль за дотриманням:
державної дисципліни цін суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у них ліцензій;
правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. N 854.
Як убачається з додатку до постанови № 957, на вина в іншій тарі місткістю 1 л. встановлено роздрібну ціну у сумі 20 грн 00 коп.
Наведене свідчить, що позивачем при реалізації пакету вина «Кабарне пікнік» 1 л, за ціною 19 грн 50 коп., дійсно було порушено вимоги ст. 18 Закону України № 481/95-ВР.
Дана обставина підтверджується наявною в матеріалах копією фіскального чеку від 26 жовтня 2014 р. № 1 (а.с. 54).
Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на те, що зазначений фіскальний чек йому не належить, оскільки касовий апарат на якому його було роздруковано зареєстрований за позивачем та підтверджується інформацією, зазначеною на ньому, а саме: ФОП ОСОБА_1, маг. Чорнобривець, м. Миронівка, вул. Леніна 113, ІД 002556401198.
До того ж, перевіркою від 27 жовтня 2014 р.встановлено факт реалізації пляшки вина «Чизай мускатне біле» 0,7 л за ціною 25 грн 00 коп., через ЕККА фн 001015000812, що підтверджується фіскальним чеком № 3775 від 23 жовтня 2014 р., в той час, коли в діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АЕ 362236 внесений ЕККА з фн НОМЕР_3, що є порушенням ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.
Як убачається з копії заяви на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) та тютюновими виробами та довідки про реєстрацію електронного контрольно-касового апарату (книги обліку розрахункових операцій) в магазині «Чорнобривець» за адресою: Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 113 позивачем зареєстровано ЕККА № НОМЕР_3 (а.с. 58-60).
Тоді як жодних документів на підтвердження реєстрації ЕККА № 001015000812 органами Державної фіскальної служби України на ім'я позивача, останнім надано не було.
Наведене свідчить, що позивачем дійсно було порушено вимоги ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.
Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги письмові пояснення позивача в яких зазначено, що формою ліцензії не передбачено зазначення в ній номеру ЕККА (а.с. 67-68), оскільки дане твердження спростовується наявним в матеріалах справи додатком до ліцензії № 1310146408124, згідно з яким за позивачем зареєстровано ЕККА № НОМЕР_3 (а.с. 61).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено достовірність обставин, встановлених при перевірці позивача та правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 11 листопада 2014 р. № НОМЕР_1.
Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення відповідача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 11 листопада 2014 р. № НОМЕР_1 відповідачем винесено правомірно, а, отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів понесених ним зазначених судових витрат, в даній адміністративній справі такі витрати стягненню з позивача не підлягають.
Проте, підлягає стягненню з позивача судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 19.09.2013 №590-VІІ ).
Зокрема, згідно з цим законом під час подання адміністративного позову майнового характеру позивачем сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 200 грн 00 коп., а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору - 1627 грн 00 коп. (1827 грн 00 коп. - 200 грн 00 коп.)
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08851, Київська область, Миронівський район, с. Козин, вул. Лугова, буд. 29, індефікаційний код НОМЕР_4) до Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.