Справа № 2-10/11
28 квітня 2011 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Байрашевій В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа друга Кіровоградська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, визнання дійсним попереднього заповіту, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3, складений 06.02.2007 р. на користь відповідача ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, та визнати дійсним попередній заповіт укладений 03.06.2005 р. ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1. На обґрунтування вимог вказала, що 08.04.2007 р. померла її бабуся ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй домоволодіння по вул. Московській, 24/2 у м.Кіровограді. Після смерті бабусі вона, в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори за прийняттям спадщини по заповіту від 03.06.2005 р., проте їй було повідомлено, що мається інший заповіт бабусі від 06.02.2007 р., яким вона своїм майном розпорядилась на користь відповідача. Заповіт від 06.02.2007 р. на користь відповідача вважає недійсним за наступних підстав. Волевиявлення ОСОБА_3 при складені заповіту від 06.02.2007 р. не було вільним і не відповідало її волі, оскільки вона на момент його складення перебувала у стані, в якому не могла розуміти значення своїх дій. З 2003 р. вона проживала поруч з ОСОБА_3 у флігелі, постійно піклувалась, доглядала за нею та лікувала за власний кошт. 01.06.2005 р. бабусю було прооперовано, після операції вона проходила тривале лікування в онкологічному диспансері. 03.06.2005 р. бажаючи віддячити її за турботу, бабуся склала заповіт, яким заповіла їй все належне майно. У листопаді 2006 р. ОСОБА_3 знову злягла, скаржилась на болі у нозі, пролежавши близько неділі вона намагалась встати та впала, зламавши собі ногу та руку, після чого вже не ходила та була прикута до ліжка. Стан бабусі погіршився не зважаючи на постійний догляд, вона почала незвично себе вести: то нормально розмовляла, то починала на всіх кричати, у неї з'явились неадекватні думки, розповідаючи, що в неї болять ноги від того що вона бігає в ночі, іноді не впізнавала людей, які до неї приходили. Після Нового 2007 року ОСОБА_3 стало зовсім погано, вона замкнулась в собі, пояснюючи, що спілкується зі своїм померлим сином та давно померлою матір'ю, розповідала що ходила до свого сина на кладовище та що збирається до них у гості. Люди які приходили до неї у гості також помічали, що з нею щось не гаразд, вона забувала про що говорить і починала розказувати про інше. 08.04.2007 р. ОСОБА_3 померла. Після чого вона звернулась до нотаріальної контори за прийняттям спадщини та дізналась, що за два місяці до смерті бабуся склала інший заповіт, але вже на користь дружини свого померлого сина, тобто відповідача ОСОБА_2 Вважає, що відповідач скористалась безпорадним станом ОСОБА_3 та зловживаючи її довірою, вмовила ОСОБА_3, яка не усвідомлювала значення своїх дій, підписати новий заповіт. Також зазначила те, що відповідач за два тижні до смерті ОСОБА_3, закрила останню у власному будинку, при цьому утримуючи ключі від будинку у себе, позбавивши тим самим її від спілкування та догляду за бабусею.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2008 р. прийнято зміни позивача ОСОБА_1 підстави позову до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним: з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, згідно якої правочин може бути визнаний недійсним, якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення на підставу за ч.1 ст. 225 ЦК України, згідно якої правочин може бути визнаний недійсним, якщо був вчинений дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати. Та вказано наступне обґрунтування.
ОСОБА_3 06.02.2007 р., складаючи новий заповіт, яким на випадок своєї смерті розпорядилась майном на користь відповідача ОСОБА_2, будучи тяжко хворою, похилого віку у момент підписання даного заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати. ОСОБА_3 протягом 10 місяців з 08.07.2005 р. по 13.06.2006 р. проходила лікування у онкологічному диспансері з приводу раку молочної залози, шість разів проходила курс хіміотерапії. З записів лікарів у різних медичних картках зазначалось, що стан здоров'я ОСОБА_3 з січня 2007 р. був стабільно поганим. Зокрема, посилаючись на свідчення лікаря-онколога Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру ОСОБА_5, яка на судовому засіданні, підтвердила факт проходження ОСОБА_3 шести курсів хіміотерапії вказала, що ОСОБА_3 хворіла на рак четвертої стадії, була неоперабельною, в силу такої хвороби та застосованої хіміотерапії відчувала тяжкий больовий синдром. Лікар-онколог ОСОБА_5 також пояснила і те що, такі хворі тяжко переносять ракові пухлини, вони усвідомлюють себе в часі та просторі, але є легко навіюваними та залежними від своєї хвороби, страждають депресією та психічними відхиленнями. Відповідач скористалась таким станом ОСОБА_3, та знаючи що вона стала нерухомою з Нового 2007 року до смерті закривала ОСОБА_3 в будинку, нікого не допускаючи до неї та мала вплив на ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_6 підтримали уточнену позовну заяву.
Відповідач та її представник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначила, що вона доглядала ОСОБА_3 і та, будучи повністю свідомою, 06.02.2007 р. склала на її користь заповіт, який був посвідчений за місцем проживання ОСОБА_3 державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4. Підстав для визнання заповіту недійсним у позивача не має. Вказала на те, що ОСОБА_3, яка тривалий час хворіла на рак грудей, у жовтні 2006 року, піднімаючись з ліжка, впала та зламала руку та ногу. Сусіди ОСОБА_3 подзвонили їй та сказали, що баба 2 дні лежить без допомоги та кличе її. ОСОБА_3 потребувала постійного догляду, так як була не рухома. Оскільки позивач відмовилась від догляду за ОСОБА_3, відповідач доглядала за нею до смерті, тобто до 08.04.2007 р. За життя ОСОБА_3, будучи у свідомості за власним бажанням склала заповіт на її користь.
Третя особа друга Кіровоградська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилася. Про час та день слухання справи була повідомлена в установленому законом порядку. При причини неявки не повідомила.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що мешкає по вул.Московській в м.Кіровограді і є сусідкою ОСОБА_1 Пояснила, що ОСОБА_3 хворіла і її доглядала її онука ОСОБА_1 ОСОБА_1 позичала у неї гроші на лікування бабусі. Знає, що ОСОБА_3 склала на онуку заповіт. Про другий заповіт їй нічого не відомо. З ОСОБА_3 спілкувалася на новорічні свята 2007 року. Бабуся була доглянута, розуміла де знаходиться, розуміла, що був Новий рік, але забувала, що в розмові задавала якісь питання і перепитувала. ОСОБА_1 їй казала, що після Нового 2007 року ОСОБА_2 закрила бабу в домі і нікого до неї не пускає.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком позивача, вони разом мешкали у ОСОБА_3, лікували її за власні кошти, хоронили її сина. В листопаді 2006 р. ОСОБА_3 впала та поламала руку та ногу. Після цього з»явилася ОСОБА_2, хто її покликав він не знає. За ОСОБА_3 доглядали до лютого 2007 р., поки ОСОБА_2 не забрала ключ від хати та не закрила її в хаті.
Спеціаліст лікар-онколог Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 хворіла на рак четвертої стадії, була неоперабельною, в силу такої хвороби та застосованої хіміотерапії відчувала тяжкий больовий синдром. Також пояснила і те що, такі хворі тяжко переносять ракові пухлини, вони усвідомлюють себе в часі та просторі, але є легко навіюваними. ОСОБА_3 з 2005 р. по 2006 р. приймала хіміотерапію. Була в свідомості, розуміла, впізнавала. У 2007 р. стан здоров'я погіршився. Але її вже не лікували. Чисто психічного захворювання у ОСОБА_3 не було.
Під час розгляду справи сторони зазначили про недоцільність повторного допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, вказавши, що достатньо буде відтворити аудіозапис їх свідчень, що давалися раніше. Але із-за неякісного аудіозапису прослухати їх покази не виявилося можливим. Про повторний допит даних свідків сторонами не заявлялося.
Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст.55 Конституції України, ст.3 ЦПК України, до суду мають право звернутися особи за захистом свого порушеного, оспорюваного чи не визнаного права.
Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до ч.2 ст. 1257 ЦК України визначено єдину підставу для визнання недійсним заповіту, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Судом встановлено, що 08 квітня 2007 року померла ОСОБА_3 (т.1 а.с.7)
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, яке складається з житлового будинку та надвірних будівель, що розташовані по вул. Московській, 24/2 у м. Кіровограді.
03 червня 2005 р. ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті розпорядилась своїм майном на користь ОСОБА_1. Заповіт посвідчений заступником головного лікаря з медичної частини Кіровоградської міської лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_17 ( т.1 а.с 9).
06 лютого 2007 р. ОСОБА_3 склала новий заповіт, яким на випадок своєї смерті розпорядилась своїм майном на користь ОСОБА_2. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 4-172 (т.1 а.с. 41).
Згідно відповіді другої Кіровоградської державної нотаріальної контори № 3217 від 28.09.2007 р. після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулись: 15 червня 2007 р. з заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 та 09 липня 2007 р. з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_1 (т.1 а.с.18).
Ухвалою Кіровського районного суд м. Кіровограда від 24.02.2010 р. було призначено комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Кіровоградської обласної психіатричної лікарні за участю лікаря-онколога вищої категорії Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру ОСОБА_5 (т.1 а.с.208-211).
Згідно мотивуючої частини акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 238 від 13.04.2010 р., за підписом голови комісії Головного лікаря ОСОБА_18, членів комісії: лікаря - онколога ОСОБА_5, лікаря ОСОБА_19, лікаря доповідача Кухарєва О.С. вбачається, що згідно наданої медичної документації за життя ОСОБА_3 хворіла на наступні хвороби - деформуючий остеоартроз, варикозна хвороба, міопія сітківки, хронічний бронхіт, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, з 1991 року ДЕ І ст. атеросклеротична, підтверджено в 2000 р., 2001 р., 2002 р., 2004 р., 2005 р., 2006 р., та з 2005 р. с-r молочної залози, патологічний перелом шийки лівої стегнової кістки, патологічний перелом с/з плечової кістки. Починаючи з 2005 р. лікувалась стаціонарно в Кіровоградському облонкодиспансері, останній раз з 13.06.2006 р. по 23.06.2006 р. В записах лікарів стаціонару Кіровоградського облонкодиспансеру в повному обсязі відображений об'єктивний фізичний стан хворої у відповідності до перебігу хвороби (с-r молочної залози ІУ ст.). Констатація будь-якого психічного стану в медичній документації відсутня. Зі слів лікаря-окколога ОСОБА_5, під час проведення курсів хіміотерапії хвора не виявляла ознаків психотичного розладу. Наркотичні засоби на той період не приймала… З 15.03.2007 р. почала приймати наркотичні засоби, тобто після складання заповіту 06.02.2007 р… Базуючись на даних медичної документації та матеріалів справи, вирішити питання щодо психічного стану ОСОБА_3 станом на 06.02.2007 р. не представляється можливим.
На підставі вищевикладеного комісія дійшла висновку, що: 1). В зв'язку з відсутністю будь-яких медичних тлумачень психічного стану ОСОБА_3, відповідь на питання - Чи міг змінити психіку хворої ОСОБА_3 станом на 06 люте 2007 року генералізований раковий процес? - не представляється можливою. 2). Відповідь на питання - Чи мав вплив на психіку хворої ОСОБА_3 регулярний прийом хіміотерапії, враховуючи, що останній курс хіміотерапії ОСОБА_3 приймала з 13.06.2006 року по 23.06.2006 року, починаючи з 24.06.2006 року, не представляється можливою. Щодо впливу на психіку хворої ОСОБА_3 регулярного прийому наркотичних засобів станом на 06 лютого 2007 року, як зазначено в попередньому акті № 545 посмертної судово-психіатричної експертизи від 22.09.2009 року - дане питання не підлягає відповіді, тому що наркотичні засоби (морфіні гідрохлорідум) ОСОБА_3 приймала починаючи з 15.03.2007 року, а складання заповіту відбулося 06.02.2007 року. 3). Виходячи з відповідей на попередні питання. Відповідь на питання - Чи могла ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент складання заповіту 06.02.2007 року - не представляється можливою (т.2 а.с.3-7).
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що посилання позивача на свідоцькі показання в обґрунтування того, що стан здоров'я спадкодавця перед Новим 2007 роком погіршився та вона періодами пізнавала людей не є переконливими, оскільки жоден з свідків не знаходився біля спадкодавця постійно в день смерті, а лише бачив її в той чи інший момент до її смерті.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, що був складений 06.02.2007 р. та посвідчений державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 4-172 є безпідставними та необгрунтованим, внаслідок чого задоволенню судом не підлягають.
Під час розгляду справи судом позовні вимоги належними та допустимими доказами підтверджені не були.
В зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову повністю.
Керуючись ч.1 ст.225, ч.2 ст.1257 ЦК України, ст. ст. ст.ст.10, 60, 209, 212, 214- 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа друга Кіровоградська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, визнання дійсним попереднього заповіту - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда
ОСОБА_20