Справа № 2-943/09
13 серпня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області
у складі: судді Мазки Н.Б.
при секретарі Шмельової Е.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання наказу незаконним, поновлення на попередньому місці роботи , суд
Позивачка звернулась до суду з позовом, який уточнювала, посилаючись на те, що працювала в ОСОБА_2 на посаді машиніста підйому ствола № 3 ділянки ЕМО.
12 лютого 2009 р. була попереджена про зміни в організації виробництва і праці.
В квітні 2009 р. була викликана на засідання профспілки, де розглядалось питання про її звільнення. За результатами розгляду питання про звільнення їй було усно повідомлено, що профспілка не дає згоди на звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України.
27 травня 2009 р. її не було допущено до робочого місця та повідомлено, що згідно наказу по підприємству вона звільнена з 26 травня 2009 р. за ч.1 ст.40 КЗпП України.
28 травня 2009 р. звернулась з заявою до голови первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників ОСОБА_2 про захист трудових прав, як члена профспілки, та надання інформації стосовно надання згоди профспілкової організації на звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України.
01 червня 2009 р. отримала відповідь від первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників ОСОБА_2 разом з копією наказу № 143-К від 26 травня 2009 р. про вивільнення та копією повідомлення про прийняте рішення на надання згоди на звільнення за ч.1 ст.40 КЗпП України.
Позивачка вважає наказ № 143-К від 26 травня 2009 р. незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки розірвання трудового договору відбулось без згоди профспілкової організації, з посиланням останньої на те, що адміністрація підприємства порушила ч.3 ст.22 Закону України «Про профспілки, права і гарантії їх діяльності» в частині проведення консультацій з профспілками про заходи відносно запобігання скорочення чисельності працівників.
Адміністрація шахти обґрунтовану незгоду профспілки не прийняла до уваги. Крім того, позивачка вважає, що при її звільненні підприємство порушило вимоги закону, а саме: не ознайомило її з наказом про звільнення; не видало копії наказу; в день звільнення не видало трудової книжки; в день звільнення не видало повного розрахунку по зарплат;і відповідь профспілки мала місце 17 квітня 2009 р., а звільнена вона була 27 травня 2009 р.
Позивачка просить визнати наказ № 143-К від 26 травня 2009 р. «Про вивільнення» незаконним і скасувати його, поновити її на попередній посаді машиніста підйому ствола № 3 ділянки ЕМО ОСОБА_2 з окладом згідно штатного розкладу; стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 3 838 гр 61 к.
Позивачка, її представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити.
Позивачка також пояснила, що була присутня на засіданні профкому; їй дійсно пропонували роботу на ОСОБА_3 , від якої вона відмовилась, оскільки ця робота була на час декретної відпустки.
Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, просять відмовити в задоволенні позову, оскільки вважають, що незгода профспілки на розірвання трудового договору з позивачкою є необґрунтованою, тому власник або уповноважений ним орган мав право звільнити робітника без згоди виборчого органу профспілок.
Дослідивши обставини справи, вислухавши сторони, свідків, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких обставин.
В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу № 167-К від 08 серпня 2002 р. позивачка була прийнята на постійну роботу машиністом підйомної машини ділянки ЕМО (а.с.16).
Наказом № 218а від 27 листопада 2008 р. по ОСОБА_2 для мінімізації негативного впливу мирової фінансової кризи на підприємство і на виконання розпорядження Міністерства вугільної промисловості України № 91-р від 19 листопада 2008 р. призначено в тому числі розглянути … розстановку штату та підготовити пропозиції по питанням покращення економічної діяльності, зниженню собівартості в строк до 10 грудня 2008 р. до дирекції по економіки підприємства (а.с.39).
Також наказом № 231 від 12 грудня 2008 р. по ОСОБА_2 наказано керівникам відокремлених підприємств утворити та затвердити склад антикризової робочої групи, якій слід організувати розробку власних антикризисних програм по забезпеченню зниження фінансових витрат в 2009 р. (а.с.40).
16 січня 2009 р. на адресу двох профспілкових керівників ОСОБА_2 за підписом директора ОСОБА_2 відправлено фінансово-економічне обґрунтування скорочення чисельності трудящих по шахті «Золоте», де вказано на те, що на ділянці ЕМО ствол № 3 знаходиться в неробочому стані, фактично по плану необхідно 14 машиністів підйомної машини поверховості, а фактично їх 19. Документ про фінансово-економічне обґрунтування скорочення чисельності трудящих отриманий 16 січня 2009 р. обома керівниками профспілок (а.с. 43-45, 46).
В наказі № 12 від 21 січня 2009 р. по ОСОБА_2 «Про скорочення виробництва на відокремлених підприємствах ОСОБА_2 «шахта «Первомайська» і «шахта «Золоте» вказано на те, що в ОСОБА_2 в 2008 р. собівартість товарної продукції на 1 тону вугілля в грудні 2008 р. склала 8 554 гр 50 к, а вартість реалізації 1 тони - 481 гр 71 к. Відповідно втрати по шахті за минулий рік склали 48 млн гр. На ОСОБА_2 в 2008 р. було виділено коштів на виплату заробітної плати 43,5 млн гр, в тому числі бюджетних коштів - 39,4 млн гр та 3,7 млн гр коштів від реалізації. Бюджетом України на 2009 р. вугільній промисловості практично не передбачено виділення держпідтримки на собівартість, капітальне будівництво і розвиток підприємства (всього 750 млн гр) у той час як в 2008 р. Держбюджетом України виділялось на вугільну промисловість більш 7 мільярдів гривень. Таким чином, в 2009 р. власних коштів на розвиток та підтримку відокремлених підрозділів буде недостатньо. Ріст зольності здобуваємого вугілля (по підприємству +1,2 %) та відсутність оборотних активів по підприємству ставить під загрозу усю наступну виробничу та фінансово-економічну діяльність ОСОБА_2 . В зв'язку з чим директору ОСОБА_2 наказано в строк до 01 лютого 2009 р. надати на затвердження генеральному директорові ОСОБА_2 змінені штатні розклади (а.с.41, 42).
02 лютого та 09 лютого 2009 р. на адресу директора ОСОБА_2 надійшли повідомлення відповідно від профспілки ППО НПГУ та профспілки ОСОБА_2 відповіді на інформацію про майбутнє вивільнення працівників підприємства (а.с.47).
Голова ППО НПГУ в відповіді вказав на те, що вважає за можливе повернутись до розгляду інформації про майбутнє вивільнення працівників підприємства тоді, коли адміністрацією будуть виконані умови вказані в пунктах 2-4 відповіді профспілки вимоги, а саме: пункту 2, де вказано, що на шахті створена комісія по питанням скорочення, яка жодного разу не збиралась, а якщо і збиралась, то без участі профспілок. Пункту 3, де вказано, що штатний розклад складено групою осіб без усякого обґрунтування. Пункту 4, де вказано, що головним джерелом оздоровлення фінансово-економічного стану шахти повинен бути комплекс заходів, в які входять організацій, технічні, економічні та інші напрямки, а не лише тільки «заходи по скороченню чисельності працівників».
Профспілковий комітет ОСОБА_2 вніс пропозицію про відміну заходів щодо скорочення чисельності працівників шахти; процедуру по підготовці щодо скорочення чисельності працівників шахти рекомендовано провести у відповідності з законодавством держави, галузевою угодою, колективним договором шахти.
06 квітня 2009 р. відбулось засідання комісії по упорядкуванню штату трудящих шахті з участю голови профспілки шахти. 09 квітня 2009 р. відбулось засідання комісії по упорядкуванню штату трудящих шахті з участю заступника голови НПГУ (а.с.48-50).
14 квітня 2009 р. до первинної профспілки НПГУ шахти за підписом директора шахти направлено подання про надання згоди на звільнення позивачки, в якому вказано, що у відповідності до права власника на свій розсуд визначати штат та чисельність робітників та вносити зміни в штатний розклад, а також у зв'язку з зниженням об'єму добичі вугілля більш ніж у 3 рази в порівнянні з 2001 р.; відсутністю грошових коштів на придбання обладнання, необхідного для вводу у дію ствола № 3 ділянки ЕМО, підйом якого з 26 жовтня 2005 р. знаходиться у неробочому стані; в зв'язку з відсутність об'єму роботи у машиністів підйому ствола № 3; у зв'язку з відсутністю у підприємства необхідності утримувати 5 машиністів цього підйому, ставиться питання про дачу згоди на звільнення позивачки, яка 12 лютого 2009 р. була попереджена про майбутнє звільнення, а також якій була запропоновано інша робота, від якої вона відмовилась. Згідно акту від 12 лютого 2009 р. позивачці доведений до відома наказ № 92 від 12 лютого 2009 р., запропонована інша робота. Позивачка від підпису в наказі про ознайомлення та від запропонованої роботи відмовилась (а.с.15, 26).
З 16 квітня 2009 р. згідно наказу по шахті № 92 від 10 лютого 2009 р. скорочені робочі місця та посади, в тому числі по ділянці ЕМО скорочено 5 робочих місць машиністів підйомної машини (а.с.21, 22-25).
Згідно протоколу засідання профспілки ППО НПГУ від 17 квітня 2009 р. постановлено надати адміністрації аргументовану відповідь про не дачу згоди на звільнення позивачки за ч.1 ст.40 КЗпП України. Згідно повідомленню про прийняте рішення по поданню адміністрації на звільнення за п.1 ст.40 КЗПП України Адоньєвої від 17 квітня 2009 р., в якому вказано що профспілка звертає увагу, що при підготовці матеріалів на звільнення робітників за п.1 ст.40 КЗпП України адміністрацією порушена ч.3 ст. 22 Закону України „Про профспілки, їх права та гарантіях діяльності” в частині проведення консультацій з профспілками про заходи відносно запобігання скороченню чисельності трудящих. В цьому повідомлені також вказано на те, зо КМУ пропонує керівникам державних підприємств утриматись від скорочення чисельності робітників. Профком прийняв рішення не давати згоди на звільнення Адоньєвої за п.1 ст.40 КЗпП України, так як робота машиністів підйому є висококваліфікованою, такою, що потребує кожного року підвищення кваліфікації. Ствол № 3 будувався спеціально для відокремленої видачі породної маси. На підприємстві є 2 бригади прохідників, які роботою не забезпечені. Але виконання задачі, яку поставив міністр вугільної промисловості про доведення на вугільних шахтах добової здобичі не менш 500 тон потягне за собою проведення підготовчих робіт, що в свою чергу забезпечить роботою бригади прохідників та машиністів підйому ствола № 3 (а.с.6, 20).
В жовтні 2005 р. на адресу ООО „Донбасіндустрія” в м. Луганську, начальника Лисичанської ГГТІ по нагляду у вугільній промисловості мало місце звернення з боку директора ОСОБА_2 про виключення бадьевого підйому ЦР 6 х 3.4/0,6 з графіку ревізії та наладки стаціонарного обладнання в 2005 р. в зв'язку тим, що згідно висновків в акті встановлення технічного стану бадьевого підйому ЦР 6 х 3.4/0,6 ствола № 3 шахти для відновлення його роботи слід провести ряд заходів, а в теперішній час завершуються роботи по демонтажу основи ствола та його консервації, що і є підставою виключення цієї установки з графіку ревізії та наладки стаціонарного обладнання (а.с.61, 62).
Згідно розділу 1.”Штат і фонд заробітної плати” плану-звіту по ділянці ЕМО за 1 квартал 2009 р. відсутня професія машиніст підйому ствола № 3, а є машиністи підйому вантажно-людського підйому та скіпу (а.с.63-65).
Згідно розділу Б.Професія; машиніст підйомної машини (поверховість) паспорту розрахунку нормативної чисельності почасово оплачуваних робочих з 01 січня 2009 р. по ділянці ЕМО - на добу на роботі потрібні 9 робітників машиністів підйому (а.с.66, 67).
В судовому засіданні встановлено, що керівництво ОСОБА_2 11 лютого 2009 р. зверталось до керівництва відокремленого підрозділу ОСОБА_2 з проханням надати згоду на переведення з шахти „Золоте” на шахту „Карбоніт” позивачки, яка буде забезпечена робочим місцем. На цьому листі-проханні є вказівки про згоду керівництва шахти „Золоте” на перевід, також вказівка на те, що позивачка відмовилась від нового місця роботи (а.с.60).
Згідно відомостей з трудової книжки позивачки з03 липня 2009 р. їй призначено виплату допомоги по безробіттю (а.с.55-59).
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що в зв'язку з тим, що на поверхні працювало більше працівників ніж було по штату, була вирішено провести оптимізацію чисельності працівників, про що було зроблено фінансово-економічне обґрунтування, яке направлено до профспілки шахти.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює старшим механіком підойму ділянки ЕМО. Ствол № 3 ділянки ЕМО з 2005 р. в неробочому стані, закритий, відсутні канат для підйому кліті, сама кліть. Ствол виключений з графіку ревізії та наладки стаціонарного обладнання з 2005 р. Йому відомо, що позивачці пропонували роботу на відокремленому підрозділі ОСОБА_2 , а ще раніш ставало питання про оформлення машиністів підйому сторожами на ділянці ЕМО.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що є головою незалежної профспілки гірників ОСОБА_2 , яка не дала згоди на звільнення позивачки, оскільки адміністрація шахти при підготовці робітників до звільнення порушила ч.3 ст.22 Закону України „Про профспілки, їх права та гарантії діяльності” не провівши консультації з профспілкою про заходи запобігання скорочення працівників. Профспілка самостійно не ініціювала такі консультації, тому що це право, а не обов'язок профспілки. Міністром вугільної промисловості ставиться завдання добувати 300 тон вугілля на добу і тоді з'явиться робота у бригади прохідників та машиністів підйому ствола № 3. Разом з тим свідок пояснив, що йому не відомо в якому стані знаходиться ствол № 3 ділянки ЕМО.
Сідок ОСОБА_6 пояснила, що заробітна плата позивачці за травень 2009 р. була виплачена червні , а також. Був проведений повних розрахунок.
Згідно до вимог ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
З протоколу засідання профкому ППО НПГУ від 17 квітня 2009 р. вбачається, що засідання постановило - надати адміністрації аргументовану відповідь на не дачу згоди на звільнення позивачки за ч.1 ст.40 КЗпП України.
Оскільки немає обґрунтування профспілкою відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Згідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України „Про профспілки, їх права та гарантії” у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з
профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд визнає їх достовірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що згідно плану-звіту по ділянці ЄМО за 1 квартал 2009 р. відсутні робочі місця машиністів підйому ствола № 3, що свідчить про те, що по шахті дійсно мало місце скорочення чисельності працівників.
Фінансово-економічне обґрунтування необхідності скорочення штату ствола № 3 ділянки ЕМО знайшла своє підтвердження у висновках, викладених в паспорті розрахунку нормативної чисельності почасово оплачуваних робочих з 01 січня 2009 р. по ділянці ЕМО, з якими погодились обидва голови профспілки.
Відмова профспілки на звільнення позивачки є необґрунтованою ні фінансово-економічними висновками, ні якимись іншими.
Посилання голови профспілки на порушення адміністрацією вимог ч.3 ст.22 Закону України „Про профспілки, їх права та гарантії” є безпідставною, оскільки ця норма закону регламентує строки, в які роботодавець повинен завчасно, не пізніше, як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію, щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи, щодо запобігання звільненням, чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Адміністрація шахти 16 січня 2009 р. звернулася до голів профспілок з фінансово-економічним обґрунтуванням скорочення чисельності працюючих. Позивачка була звільнена 26 травня 2009 р. За цей період часу від профспілок на адресу адміністрації не надійшло пропозицій, консультацій, заходів, щодо запобігання звільнення, чи зведення
їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 22 Закону України „Про профспілки, їх права та гарантії” профспілки мають право вносити пропозиції..... роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду, але це право профспілками не було використано. Адміністрації профспілками не були запропоновані заходи, пов'язані з вивільненням працівників, які є для адміністрації обов'язковими для розгляду.
Керуючись вимогами ст.40, 43 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 р. з відповідними змінами , ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання наказу № 143-К від 26 травня 2009 року незаконним, в поновленні на попередньому місці роботи, стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя