Справа № 2-1100/09
06 квітня 2009року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Стамбули М.І.,
при секретареві Ігнатенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) про стягнення нарахованої при звільненні на пенсію, але не виплаченої суми заборгованості з вихідної грошової допомоги,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на той факт, що він проходив службу в органах кримінально-виконавчої служби України з 15.07.1997року по 31.07.2008р. на посаді начальника рентгенівського відділення туберкульозної лікарні. На день звільнення установою ВК № 61 було нараховано при звільненні грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення на кожен повний календарний рік служби, які до теперішнього часу залишились не виплаченими в сумі 15115,06грн. Стверджує, що до теперішнього часу остаточного розрахунку з ним проведено не було, хоча він неодноразово звертався до відповідача з проханням про виплату зазначеної суми при звільненні на що йому постійно надавалася відповідь, що установа ХВК № 61 недостатньо фінансується і у зв'язку з чим йому відмовлено у проведенні остаточного розрахунку при звільненні. Вважає, що відповідно до ст.117 КЗпП відповідач повинен виплати йому й середній заробіток за весь час затримки з виплатою допомоги при звільненні по день фактичного остаточного розрахунку, яка становить 16346,00грн. Просить суд стягнути з Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) на його користь 15115,06грн. заборгованості по нарахованій, але не виплаченій вихідній грошовій допомозі та середній заробіток за весь час затримки у розмірі 16346,00грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд їх задовольнити.
Представник Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме: в частині стягнення суми допомоги при звільненні, а в частині стягнення середнього заробітку не визнала та надала суду відзив на позовну заяву.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.1.1 Інструкції «Про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», затвердженої наказом ДДУ з ПВП від 18.10.2004р. № 203, додаткові види грошового забезпечення включають надбавку, доплату, премії, одноразові й щомісячні винагороди, матеріальну допомогу та грошову допомогу при звільненні.
Відповідно до ст.2 ЗУ «Про оплату праці», додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем і дійсно проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України безперервно у пільговому обчисленні: 26 років 06 місяців 28 днів з 15.07.1997 року по 31.07.2008 року(копія трудової книжки БТ-ІІ № 7139881).
Відповідно до витягу з наказу № 30о/с від 01.08.2008р. Пагельса Д.Є. було звільнено з органів Державної кримінально-виконавчої служби у запас Збройних Сил України за п.65 «Б»(через хворобу) з 31.07.2008р.
Відповідно до довідки наданої Херсонською виправною колонією № 61 УДДУ з ПВП в Херсонській області № 27/295 від 19.01.09р., заборгованість установи з вихідної грошової допомоги, нарахованої ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з органів кримінально-виконавчої служби 31.07.2008р., складає 15115,06грн. на час звільнення, яка до теперішнього часу невиплачена. На неодноразові звернення позивача про погашення заборгованості Херсонська ВК № 61 не відреагувала, що підтверджується відзивом представника відповідача в якому вона не заперечує, що позивач неодноразово звертався до адміністрації ХВК № 61, та зазначає, що позивач жодного разу офіційно не звернувся до адміністрації установи з вимогою провести остаточний розрахунок та надати роз'яснення про причини не сплати грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи викладене, суд на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована вихідна грошова допомога у розмірі 15115,06грн., не виплачена йому при звільненні 31.07.2008року та середній заробіток за весь час затримки з виплатою допомоги при звільненні по день подачі позовної заяви до суду у розмірі 16346,00грн. відповідно до розрахунку.
Керуючись ст.ст.116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 224 - 226, 294 ЦПК України, ст.2 ЗУ «Про оплату праці», п.1.1 Інструкції «Про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи», затвердженої наказом ДДУ з ПВП від 18.10.2004р. № 203, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій вихідній грошовій допомозі при звільненні 31.07.2008р. у розмірі 15115,06грн. та середній заробіток за весь час затримки по день подачі позовної заяви 17.02.2009р. у розмірі 16346,00грн., а всього 31461(тридцять одну тисячу чотириста шістдесят одну)грн. 06коп.
Стягнути з Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) на користь держави судовий збір - 314(триста чотирнадцять)грн. 61коп.
Стягнути з Херсонської виправної колонії УДДУ з ПВП у Херсонській області (№61) на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 30(тридцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя М.І. Стамбула