Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
26.05.2009 р. № 2а - 544/09/1470
м.Миколаїв
16:10
Миколаївський оружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н..А.,
за участю представників:
від позивача: Рубан Т.Л. -дов. №2185/07-10 від 04.02.2009,
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
позовомУправління ПФУ в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 191,Казанка,Казанківський район, Миколаївська область,56000
доТОВ "Миколаївське", Миколаївка,Казанківський район, Миколаївська область,56009
простягнення 174,667 грн. заборгованості по платі, що покриває витрати на виплату пенсій призначених на пільгових умовах за січень - березень 2009 року,
Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, незважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 174,66 грн. по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень -березень 2009 року.
Відповідно до підп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121/2001 та ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б” -“з” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1931-12 від 06.12.1991.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське», зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів 12.02.2001р. за № 141918-0014 (а.с. 55).
Одному колишньому працівнику відповідача, який працював у нього на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, що підтверджується довідкою відповідача, копією трудової книжки ОСОБА_1, розрахунком про фактичні витрати УПФУ в м.Первомайську, довідкою позивача про знаходження ОСОБА_1 на обліку в ПФУ та отримання ними пенсії за віком по списку №2 та списками на зарахування пенсій та допомоги на поточні рахунки в ощадбанк (а.с. 11-27, 56, 57-59).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону.
Згідно підпункту 6.8 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно підпункту 6.4 п.6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
На підставі Інструкції позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат за січень - березень 2009 року на загальну суму 174,66 грн.(арк.спр.8-10).
Заборгованість підтверджується також розрахунком позивача (а.с. 7).
Ухвала суду від 30.03.2009 та позовна заява з додатком, направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою (арк.спр.28-53).
Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка управління статистики (арк.спр.64). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом, або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Відповідно до ст.11, ч.1 ст.71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст..11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївське», с.Миколаївка, Казанківський район, Миколаївська область (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31257807) на користь Управління пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 191, смт. Казанка, Миколаївська область, 55200 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 20897392) заборгованість в сумі 174,66 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 22.06.2009