Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
м. Миколаїв.
13:04
14.05.2009 р. № 2а - 381/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого
судді Мельника О.М.,
при секретарі: Меленчук М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за
за позовом
в інтересах держави в особі:Прокурора Центрального району м. Миколаєва, вул. Нікольська, 73,Миколаїв,54001
Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030
доПриватного науково-виробничого підприємства "Кабельтехресурси", вул. Садова, 1/5,Миколаїв,54001
простягнення податкового боргу в сумі 36327,86 грн.,
за участю: прокурора Давиденко А.В., посвідчення від 31.05.2007 року, дійсне до 31.05.2012 р.
представника позивача: Марченка О.О., дов. №5/9/10-011 від 08.01.2009 р.
відповідач: не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 21)
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу по деклараціях з податку на додану вартість 28 581,16 за (грудень 2008 р., січень, лютий 2009 року) включаючи суму нарахованої за перід з 31.12.08 по 12.03.09 р.р. пені в сумі 70, 31 грн. та по деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 в сумі 2940,82 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно обчислено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та надано до ДПІ у Центральному районі податкові декларації від 18.12.2008 р. №101368, в якій зазначено суму зобов'язання по сплаті податку на додану вартістьв розмірі 11881 грн. не сплачено 3345,85 грн., декларацію від 16.01.09 р. №113220, якою визначено податкове зобов'язання в сумі 15923 грн., декларацію від 18.02.09 р. №3602-визначено податкове зобов'язання в сумі 9242 грн, а також декларації з податку на прибуток підприємства:№101474 від 18.02.2008 р та 118938 від 04.02.2009 р., відповідно до яких визначено податкове зобов'язання в сумі 11576 грн., несплачено-7719,78 грн. Дані суми в силу п. 5.1. ст.5 Закну України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суми, визначені платником податків самостійно в податкових деклараціях, поданих до органів ДПІ, вважаються узгодженими з дня подання такої податкової декларації. За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань податковим органом нараховано пеню в сумі 97,23 грн. На зазначені суми відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги. На момент розгляду справи зазначені суми не сплачені, тому підлягають стягненню, тому просив позов задовольнити повністю та стягнути 36 327 грн. 86 коп. податкового боргу з відповідача.
Відповідач надав заперечння на позов 12.05.2009 року а.с. 20, згідно яких він не згоден з протиправністю своїх дій по не сплаті податків, посилається на загальносвітові кризові явища, як на причину несвоєчасного погашення податкового боргу та наголошує на відсутності вини в не сплаті податкового боргу. На думку відповідача суд при вирішенні справи має керуватись і приписами цивільного законодавства, а саме статтею 614 ЦК України, а оскільки відповідач вживає всі заходи щодо погашення заборгованості, спору відносно сплати податків не має, а отже і підстав для судового позову не було.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, відповідач своїм правом участі в судовому процесі не скористався, просив розглядати справу за його відсутності, вивчивши заперечення відповідача та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" самостійно обчислено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість та надано до ДПІ у Центральному районі податкові декларації від 18.12.2008 р. №101368 (а.с.7,8), в якій зазначено суму зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 11881 грн. не сплачено 3345,85 грн., декларацію від 16.01.09 р. №113220 (а.с. 9,10), якою визначено податкове зобов'язання в сумі 15923 грн., декларацію від 18.02.09 р. №3602(а.с. 11,12)-визначено податкове зобов'язання в сумі 9242 грн, а також декларації з податку на прибуток підприємства:№101474 від 18.02.2008 р. (а.с.13) та 118938 від 04.02.2009 р.(а.с. 14), відповідно до яких визначено податкове зобов'язання в сумі 11576 грн., несплачено-7719,78 грн.
Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та мають право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, доводи відповідача, щодо відсутності підстав для судового позову спростовуються нормами ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Наявність чи відсутність вини в даній категорії справ не має значення оскільки йдеться про стягнення безспірної заборгованості платника податків, про що зазначено в позовній заяві (а.с.4), де прокурор зазначає, що пред'являючи позов в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі переслідується мета стягнення до бюджету податкового боргу з приватного науково-виробничого підприємства "Кабельтехресурси".
В даній справі має значення наяваність податкового боргу у відповідача, що підтверджується матеріалами доданими до позовної заяви та залученими судом.
Так, Відповідач, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221050001002179, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 08.02.1999 р. (а.с. 18) та перебуває на обліку в ДПІ, як платник податків з 10.02.1999 (а.с.16).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" на відповідача-ПНВП "Кабельтехресурси", як платника податків покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.
Однак, внаслідок порушення зазначених вимог відповідач не сплатив в установленому п.5.3.1 та п.5.4.1 ст. 5 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку та строки, суму податкового зобов'язання, в результаті чого склалась заборгованість в сумі 36327,86 грн., а саме 28 581,16 грн. (заборгованість зі сплати податку на додану вартість, включаючи 70, 31 грн. пені нарахованої за період з 31.1208. року по 12.03.2009 року) та 7746,70 грн. (заборгованості з податку на прибуток підприємства включаючи 26,92 грн. пені нарахованої за період з 31.1208. року по 12.03.2009 року), що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, залученої судом в судовому засіданні (а.с. 62).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.
Відповідачем вчасно сума податку не сплачена, тому узгоджена сума податкового боргу склала 36327,86 грн., на час розгляду справи доказів сплати податків ні відповідачем ні позивачем не надано.
У відповідності зі статтями 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем 08.01.2009 року виставлена перша податкова вимога №1/21 та 09.02.2009 виставлена друга податкова вимога №2/234 (арк.спр.15), які отримані головним бухгалтером ППНВП "Кабельтехресурси" 09.01.2009 року та 15.02.20009 року відповідно, зазначені вимоги віповідачем не оскаржено.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач надав свої заперечення, але по суті не заперечував, з наявністю податкового боргу згоден.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Кабельтехресурси", вул. Садова, 1/5,Миколаїв,54001 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 30283624) на користь Держави (р/р 35223002003074, банк -УДК у Миколаївській області, МФО 826013) податковий борг в сумі 36327 грн 86 коп.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.М. Мельник
Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України
та підписана суддею 19.05.2009