Броварський міськрайонний суд Київської області
Справа № 1-265/11
дата документу: 19.05.2011
19 травня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого: судді - Міхієнкової Т.Л.,
при секретарі - Сюр О.М.,
за участю прокурора - Кравчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Омелянів Козелецького району Чернігівської області, українка, громадянка України, має середню освіту, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,
Підсудна ОСОБА_1 Т, Ю., будучи матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, усупереч вимогам ст. ст. 48, 51, 53 Конституції України, ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», умисно злісно не виконувала покладених на неї законом батьківських обов'язків по догляду за дитиною, не забезпечувала дитині повноцінного життя, всебічного виховання та розвитку, захисту її законних прав та інтересів. Вона не піклувалася про духовний і моральний розвиток сина, не створювала йому необхідних побутових умов, не здійснювала за ним належного догляду, не вживала заходів щодо контролю за станом відвідуваності та успішності сина у навчальному закладі.
Згідно із актами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 05.09.07, 15.09.08, 25.08.09, 15.09.10 ОСОБА_1 веде бродячий спосіб життя, не ночує вдома, зловживає алкогольними напоями, життям дитини не цікавиться, у вихованні сина участі не приймає , в зв»язку з чим дитиною опікується баба та дід , пенсія яких є загальним доходом сім'ї. ОСОБА_1 систематично зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, протягом тривалого часу ніде офіційно не працює, домашнього та підсобного господарства не веде, на обліку у Броварському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває. Упродовж 2009-2011 років фактично не проживала з неповнолітнім ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Неповнолітній ОСОБА_2 часто не відвідував школу без поважних причин. У вересні-листопаді 2007 року останній . пропустив 41 із 60 навчальних днів. Із грудня 2007 року по травень 2008 року на підставі рішення діагностичного засідання психолого-медико-педагогічної консультації відділу освіти Броварської районної державної адміністрації № 31 від 26.11.07 ОСОБА_2 навчався за індивідуальною формою навчання за програмою допоміжної школи.
Протягом 2008-2009 навчального року ОСОБА_2 навчався за програмою загальноосвітньої школи на загальних підставах та із 171 навчальних днів пропустив без поважних причин 82 дні, що свідчить про незабезпечення підсудною здобуття сином освіти, відсутність будь-якого контролю з боку матері за належним розвитком дитини.
У 2009-2010 навчальному році за рішенням діагностичного засідання психолого-медико-педагогічної консультації відділу освіти Броварської районної державної адміністрації № 7 від 23.09.09 ОСОБА_2 навчався за індивідуальною формою навчання за програмою допоміжної школи.
24.09.08 відділом освіти Броварської районної державної адміністрації надано клопотання до Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації щодо прийняття ОСОБА_2 на навчання до школи-інтернату згідно із діагнозом: мікро -соціальна та педагогічна занедбаність. Синдром порушення поведінки, емоцій. Проте, мати, підсудна по справі, не вжила жодних заходів щодо оформлення сина до спеціалізованого навчального закладу. Відтак, у 2008-2009 навчальному році ОСОБА_2 навчався у Калитянській ЗОШ І-Ш ступенів за програмою допоміжної школи без надання індивідуальної форми навчання.
У ході проведення виховної роботи із ОСОБА_1 адміністрація школи, виконавчий комітет Калитянської селищної ради Броварського району, працівники міліції неодноразово проводили профілактичні бесіди із останньою щодо належного виконання своїх батьківських обов'язків, але вона на зауваження не реагує, ігнорує рекомендації та поради щодо виховання та розвитку сина і продовжує безвідповідально та байдуже ставитись до неповнолітнього ОСОБА_2
За вказаним фактом працівниками ВКМСД Броварського МВ (з обслуговування м. Бровари та Броварського району) ГУ МВС України у Київській області 15.04.10 складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за результатами розгляду якого Броварським міськрайонним судом Київської області останню притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, у 2008 році та 01.02.2010 відносно ОСОБА_1 дільничними інспекторами міліції складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробила і у порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України, самоусунувшись від виконання покладених на неї законодавством обов'язків щодо виховання дитини, злісно не виконувала обов'язки по догляду за сином ОСОБА_2, що спричинило тяжкі наслідки.
Злісне невиконання ОСОБА_1 встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною призвело до вчинення її неповнолітнім сином ОСОБА_2 ряду корисливих, у тому числі тяжких злочинів.
Так, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.10 ОСОБА_2В, засуджений за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 277, 69, 70 КК України до 3 років п'яти місяців позбавлення волі, на підставі ст. 74, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки. Проте, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став і знову продовжував вчиняти умисні корисливі злочини. Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.01.11 ОСОБА_2 засуджений за ч. З ст. 185, 69 КК України до 2 років позбавлення волі в органах кримінально-виконавчої системи. У подальшому, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.04.11 ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років і одного місяця позбавлення волі.
Отже, тривале ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по догляду, вихованню та утриманню свого неповнолітнього сина, що супроводжується систематичним вживанням алкогольних напоїв, відсутністю місця роботи та постійного доходу, свідчить про злісне невиконання нею своїх батьківських обов'язків щодо порушення законних прав ОСОБА_2 на навчання, фізичний, духовний та моральний розвиток, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вчинення ним ряду злочинів.
В судовому засіданні підсудна вину свою в пред'явленому обвинуваченні за ст. 166 КК України визнала повністю, пояснила, що сина вона виховувала одна від дня його народження, бо пішла від чоловіка відразу після народження сина. Причиною стало те, що чоловік зловживав спиртними напоями. Вона добре розуміє, що саме її неправильний спосіб життя спосіб життя призвів до того, що її син потрапив у місця позбавлення волі, бо вихованням останнього вона не займалася. В подальшому вона обіцяє змінити свій спосіб життя та проявляти турботу про сина.
За таких обставин, враховуючи згоду учасників судового розгляду щодо недоцільності дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд відповідно ч.3 ст. 299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудної та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу підсудної.
Вислухавши в судовому засіданні підсудну, суд приходить до висновку, що її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України за ознакою злісного невиконання матір'ю встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 ряду корисливих злочинів і її дії за вказаною нормою матеріального права кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудної , яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить її щиросердечне каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання , судом не встановлені. З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що підсудна не є небезпечною для суспільства особою і приходить до висновку про можливість при призначенні їй покарання у виді обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування цього покарання з випробування, поклавши на неї обов'язки , передбачені ст. 76 КК України. Таким покаранням буде досягнута мета держави, закріплена у ст. 50 КК України, щодо виправлення засудженої та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженою, так і іншими особами. .
Цивільний позов по справі не заявлявся. Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України та призначити їй покарання у виді двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - два роки.
В період іспитового строку на підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції
Міру запобіжного заходу засудженій до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися, - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.
В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3