28 травня 2015 року м. Київ К/800/44227/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспа" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013
у справі № 826/6213/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспа"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
Державної податкової служби
про скасування податкових вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю „Євроспа" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з позовом про скасування податкових вимог № 1441 від 13.07.2012 та № 2309 від 25.12.2012.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ „Збутпроект-1" та ТОВ „Будівельне управління № 26" за період з 01.07.2011 по 31.01.2012 та складено акт №1191/22-222-33740425 від 05.06.2012.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000342220 від 27.06.2012; № 0000342220 від 27.06.2012.
Позивачем 03.01.2013 отримано від відповідача податкову вимогу №2309 від 25.12.2012 на загальну суму 726561, 48 грн.
Не погоджуючись з даною податковою вимогою, 10.01.2013 позивач направив до Державної податкової служби у м. Києві скаргу, в якій просив, зокрема, скасувати податкову вимогу, яку своїм рішенням залишив без змін.
22.03.2013 позивачем було подано скаргу на рішення Державної податкової служби у м Києві до Державної податкової служби України.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 09.04.2013 Міністерство доходів і зборів України податкову вимогу №2309 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишило без змін, а скаргу без задоволення.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.
При цьому, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, що повністю відповідає приписам п. 59.2 ст. 59 Податкового кодексу України.
Зі змісту вказаних положень вбачається, що податкова вимога надсилається платнику податків у разі несплати останнім протягом встановлених строків суми узгодженого грошового зобов'язання, яке визначене податковим органом на підставі висновків перевірки.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2012 у справі № 2а-9427/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСПА" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000342220 від 27.06.2012; № 0000342220 від 27.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірні суми є узгодженими, а заборгованість підтверджується дослідженими в судами доказами і на час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспа" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 у справі № 826/6213/13-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспа" відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 у справі № 826/6213/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко