02 червня 2015 року м. Київ К/800/43872/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014
та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2013
у справі № 2а-7727/10/1470
за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення фінансових санкцій
Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 2 032 315,22 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 2 032 315,22 грн., який виник у зв'язку з не сплатою штрафних санкцій, визначених податковим повідомлення-рішення № 0014332350 від 28.07.2010.
Проте, як встановлено матеріалами справи податкове повідомлення-рішення № 0014332350 від 28.07.2010 було оскаржене в судовому порядку.
Так, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 по справі № 2а-5161/10/1470, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, визнано протиправним та скасовано рішення № 0014332350 від 28.07.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 032 315,22 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 255 зазначеного Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню по всій території України.
Наявність судового рішення (яке набрало законної сили) про скасування податкового повідомлення-рішення, не виконання якого і зумовило звернення податкового органу з даним позовом про стягнення штрафних санкцій до суду, надає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу.
За наведених обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2014 та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний