08 червня 2015 р.Справа № 820/16992/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника прокуратури - Подорожнього С.С., Шевцової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2014р. по справі № 820/16992/14
за позовом ОСОБА_4
до Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 позов ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4 ) до Відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Чугуївського МУЮ) визнання протиправними дій та скасування постанови задоволено частково.
Скасовано постанову державного виконавця ВДВС Чугуївського МУЮ про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Заступник прокурора Харківської області, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивач був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить картка рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Також вважає необґрунтованими твердження суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що державним виконавцем станом на 26.06.2014 вживались заходи примусового виконання судового рішення, адже до цього часу був термін добровільного виконання судового рішення. Крім того апелянт вважає пропущеним позивачем строк оскарження постанови про стягнення виконавчого збору.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
ВДВС Чугуївського МУЮ подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
З урахуванням положень ст.195-1, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників прокуратури Харківської області, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості в цій частині.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 19.06.2014 головним державним виконавцем ВДВС Чугуївського МУЮ Сергеєвою Т.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 43742398 за заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк" "Фінанси та Кредит" по примусовому виконанню виконавчого листа №2036/2-162/11, виданого 05.02.2014 Чугуївським міським судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк" "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором №М-078-08-ФО-02 від 26.09.2008 в сумі 191098,56 грн.
Вищезазначену постанову направлено поштовим відправленням на адресу позивача, та вручено 03.07.2014, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, де зазначається прізвище отримувача.
19.06.2013 головним державним виконавцем ВДВС Чугуївського МУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 26.06.2014 винесено постанову ВП № 43742398 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.
Статтею 27 З Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другої статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (згідно з наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, враховуючи зміни, внесенінаказом Міністерства юстиції України від 30 листопада 2012 року № 1765/5) державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Положеннями ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Як вбачається з письмових доказів у справі, державним виконавцем 19.06.2014 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику ОСОБА_4 в строк до 25.06.2014 добровільно виконати судове рішення. Дана постанова отримана позивачем лише 03.07.2014, тобто після спливу строку на добровільне її виконання, а тому доводи апеляційної скарги про належне повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та надання йому строку для добровільного виконання судового рішення є необґрунтованими.
Враховуючи вищевказані норма права, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.
Безпідставними є посилання апелянта на наявність постанови державного виконавця від 08.07.2014 про звернення стягнення на доходи боржника, як на підтвердження вчинення виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення, оскільки позивач був позбавлений права на добровільне виконання судового рішення, що є порушенням встановленої законом процедури стягнення виконавчого збору, а тому спірне рішення державного виконавця підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом та як наслідок відсутності підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів,
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року по справі № 820/16992/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2015 р.