09 червня 2015 р.Справа № 580/502/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 07.04.2015р. по справі № 580/502/15-а
за позовом прокуратури Лебединського району в інтересах ОСОБА_1
до Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату
третя особа Орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації , Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумський центр професійно-технічної освіти з дизайну та сфери послуг"
про визнання бездіяльності адміністрації Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат та зобов'язання вчинити дії,
Прокурор Лебединського району в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат, треті особи - орган опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Сумський центр професійно-технічної освіти з дизайну та сфери послуг", в якому просив суд:
- визнати бездіяльність адміністрації комунального закладу Сумської обласної ради - Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Лебединського району щодо недонарахування та невиплати випускнику з числа дітей-сиріт, ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі 7673 грн. 50 коп. неправомірною;
- зобов'язати адміністрацію комунального закладу Сумської обласної ради - Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Лебединського району, в особі директора, забезпечити за рахунок навчального закладу та виплатити в установленому законом порядку випускнику з числа дітей-сиріт, ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто - 7 673 грн. 50 коп.
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 07.04.2015р. по справі № 580/502/15-а адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії комунального закладу Сумської обласної ради - Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Лебединського району щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування». Зобов'язано комунальний заклад Сумської обласної ради - Штепівську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Лебединського району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з урахуванням проведених виплат, тобто виплатити кошти в сумі 7673,50 грн.
Відповідач, Штепівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, та вказує, що одноразова грошова допомога виплачується при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу. Просить постанову Лебединського районного суду Сумської області від 07.04.2015р. по справі № 580/502/15-а скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення прокурора, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини-сироти, так як її батьки померли, що вбачається з свідоцтв про смерть (а.с. 17, 18).
ОСОБА_1 до 29.08.2014 року навчалася у комунальному закладі Сумської обласної ради - Штепівській спеціальній загальноосвітньій школи-інтернаті Лебединського району і знаходилася на повному державному забезпеченні.
Наказом директора школи від 29.08.2014 року ОСОБА_1 була переведена на навчання з 31.08.2014 року до Державного професійно-технічного навчального закладу "Сумський центр професійно-технічної освіти з дизайну та сфери послуг", де навчається і в даний час (а.с. 12).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".
У відповідності до ст.4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", заходи соціальної допомоги щодо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Згідно ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується стипендія в розмірі, який на 50% перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100% заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабміном. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".
Частиною 2 статті 9 цього Закону встановлено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Згідно ст. 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування затверджується Кабінетом міністрів України.
Матеріальне забезпечення та виплата грошової допомоги регламентується підпунктом 1 пункту 13 постанови Кабінету міністрів України від 05 квітня 1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Вказана допомога є соціальною гарантією держави у підтримці певної соціальної категорії дітей, позбавлених батьківського піклування.
Постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2008 р. № 146 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування" були внесені зміни до підпунктів 4 та 5 п. 13 постанови Кабінету міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо збільшення виплати одноразової грошової допомоги з двох до шести прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, та дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебували під опікою (піклуванням), при їх працевлаштуванні.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286,0 грн.
Виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_1 при випуску з навчального закладу мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.
З матеріалів справи встановлено, що Штепівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат виплатила ОСОБА_1 при випуску одноразову допомогу в сумі 42,50 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 3 від 21.08.2014 року (а.с. 16).
Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.
Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.
В п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Таким чином, колегія суддів вважає, що під час виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 комунальний заклад Сумської обласної ради - Штепівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Лебединського району повинна була керуватись вимогами статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а не пп.1 п. 13 постанови Кабінету міністрів України № 226 від 05.04.1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", оскільки положення цієї Постанови суперечать вимогам вказаного Закону.
Тому колегія суддів вважає доведеним той факт, що Штепівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1, як випускниці вказаного навчального закладу, чим порушено її право.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що одноразова грошова допомога виплачується при працевлаштуванні після закінчення навчального захисту суперечать вимогам ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги прокурора про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Лебединського районного суду Сумської області від 07.04.2015р. по справі № 580/502/15-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Штепівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату залишити без задоволення.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 07.04.2015р. по справі № 580/502/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2015 р.