09 червня 2015 р.Справа № 820/3752/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представника відповідача Гнатченко О.О.
за участю представника відповідача Лісного В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 820/3752/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
Позивач, Гордін Люс'єн Яковлевич, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області, в якому просив:
- визнати наказ № 18-0 від 21 січня 2015 року р. суб'єкта владних повноважень - В.о. начальника Головного Управління Міндоходів у Харківській області Фесюніна В.М., про притягнення мене, ОСОБА_1, до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани - незаконним;
- скасувати невідповідний законодавству наказ № 18-0 від 21 січня 2015 року р. суб'єкта владних повноважень - В.о. начальника Головного Управління Міндоходів у Харківській області Фесюніна В.М., в частині притягнення мене, ОСОБА_1, до дисциплінарної відповідальності та накладення на мене дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що спірний наказ винесено з порушенням приписів Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та він не відповідає обставинам притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 820/3752/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним наказ № 18-0 від 21 січня 2015 року виконуючого обов'язки начальника Головного Управління Міндоходів у Харківській області Фесюніна В.М., в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Скасовано наказ № 18-0 від 21 січня 2015 року виконуючого обов'язки начальника Головного Управління Міндоходів у Харківській області Фесюніна В.М., в частині притягнення, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
У апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просили суд апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є працівником податкової міліції, перебуває на посаді старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Начальником ОУ ГУ Міндоходів у Харківській області отримано лист за підписом керівника оперативного управління ДПІ Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.11.2014 року 0№ 12283/8/20-31-07-02-06 з додатком у вигляді подання щодо ініціювання проведення службової перевірки відносно ОСОБА_1 (а.с.41-42).
За письмовою вказівкою та на підставі рапорту від 08.12.2014 року проведено службове розслідування (а.с.43).
За наслідками службового розслідування складено висновок службового розслідування, затверджений в.о. заступника начальника - начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області 06.01.2015 року, яким встановлено, що у 2014 році ОСОБА_1 заходи попередження незаконного відшкодування ПДВ взагалі не вживалися, не виявлено жодного суб'єкта господарювання з ознаками "фіктивності", не складено жодного матеріалу про адміністративне правопорушення. У зв'язку з умисним затягуванням з боку позивача процедур - отримання допуску до державної таємниці, наявність якого є обов'язковою передумовою для виконання оперативно-розшукової діяльності, ОСОБА_1 У 2014 році було зареєстровано лише 1 кримінальне правопорушення (зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.12.14 за №32014220000000215 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України).
Окрім того, у висновку службового розслідування зазначено щодо не виконання позивачем вказівки начальника ОУ ГУ Міндоходів в Харківській області Мережка С.І. щодо придбання джерела негласної інформації та заведення ОРС до 30.07.2015 року та умисного затягування отримання допуску до таємниці. Проте відповідачем не надано до суду доказів щодо порушення позивачем норм чинного законодавства. Проведення оперативно-розшукової діяльності та заведення негласних джерел отримання інформації має відбуватися лише і тільки при наявності допуску до таємниці, яку позивачу було надано у листопаді 2014 року (а.с.44-52).
Начальником ОУ ГУМ у Харківській області направлено лист заступнику начальника - начальнику ОУ ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУМ у Харківській області про забезпечення явки у тому числі ОСОБА_1 для ознайомлення з висновками службового розслідування від 06.01.2015 року до 12:00 16.01.2015 до штабу ОУ (а.с.61).
Внаслідок не прибуття ОСОБА_1 у встановлений час складено акт від 17.01.2015 року відмови від ознайомлення з висновком службового розслідування (а.с.62).
На підставі подання оперативного управління ДПІ у Київському районі м. Харкова від 28.11.2014 року № 12285/8/20-31-07-02-06, рапорту начальника ОУ ГУ Міндоходів у Харківській області Мережка С.І. від 08.12.2014, висновку службового розслідування від 06.01.2014 року, пояснень ОСОБА_1, акту від 17.01.2015 року відмови від ознайомлення з висновком службового розслідування складено наказ №18-О від 21.01.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.63-64).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений з грубим порушенням порядку накладення дисциплінарної відповідальності та без наявних на те підстав.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року N 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України який визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Закону України від 22.02.2006 № 3460-ІУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
З метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністра внутрішніх справ України N 230 від 12.03.2013р. затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція), зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за N 541/23073.
Розділом II Інструкції передбачено підстави для проведення службового розслідування, зокрема п.п. 2.2.1. п.2.2. службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
Розділом VI Інструкції зазначені обов'язки учасників службового розслідування, зокрема п.п. 6.2.2. п.6.2. зазначено у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування.
Після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.
П. 6.3. Інструкції закріплені права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, а саме: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Таким чином, відповідачем у справі були порушені права і свободи позивача, стосовно якого проводилося службове розслідування, а також відповідачем не виконані свої обов'язки щодо проведення службового розслідування, а саме: позивач був позбавлений брати участь у службовому розслідуванні, давати пояснення, подавати документи, робити заяви. Висновок службового розслідування стосовно позивача затверджено 06 січня 2015 року і від позивача не було зажадано надати письмові пояснення. Посилання представників відповідача на лист начальника ОУ ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с.61) та акт про відмову позивача від ознайомлення з висновком службового розслідування є безпідставним, оскільки у листі йде мова про забезпечення явки позивача для ознайомлення з висновком службового розслідування до 12 годин 16.01.2015 року, акт складений 17 січня 2015 року, тобто після його затвердження. Рапорт на ознайомлення з висновком розслідування позивач не подавав.
Крім того, судовим розглядом встановлено, що позивач у період з 22.12.2014 року по 27.01.2015 року перебував у черговій відпустці за 2014 рік відповідно до наказу №481-в від 12.12.2014 року за підписом в.о. Фесюніна (а.с.74-75).
Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений з грубим порушенням порядку накладення дисциплінарної відповідальності та винесений у період перебування позивача у відпустці.
Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015р. по справі № 820/3752/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2015 р.