10 червня 2015 р.Справа № 524/1833/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.04.2015р. по справі № 524/1833/15-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області
про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №2, визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 11.03.2014 року за №170, зобов'язання відповідача зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, стаж роботи з 11.08.1982 року по 16.10.1990 року та призначити пенсію на пільгових умовах з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 20.01.2014 року, довічно.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.04.2015 р. зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області №170 від 11.03.2014 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, період його роботи помічником бурильника з 11.08.1982 року по 16.10.1990 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з дня його звернення з відповідною заявою, тобто з 20.01.2014 року.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, згідно копії трудової книжки (а.с. 5-8), загальний трудовий стаж роботи позивача становить понад 31 рік, з яких позивач працював в період: з 11.08.1982 року по 04.08.1988 року помічником бурильника 3, а згодом 4 розряду експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ в Нафтоюганському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання "Юганскнафтогаз" (Російська Федерація); з 15.08.1988 року по 16.10.1990 року - помічником бурильника 4 розряду інженерного центру "Західний Сибір" Виробничого об'єднання "Сибнафтоавтоматика"; з 02.09.2008 року - слюсарем з ремонту технологічних установок 4 розряду на дільниці №1 ПАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство".
20.01.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням відповідача від 11.03.2014 року № 170 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність необхідного пільгового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку, оскільки згідно довідки ПАТ "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" № 28 від 02.09.2013 року пільговий стаж позивача за Списком №2 становив 1 рік 10 місяців 11 днів.
З вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови в призначенні пенсії була відсутність виписки з Єдиного державного реєстру про ліквідацію без визначення правонаступників Нафтоюганського управління бурових робіт №1 Виробничого об'єднання "Юганскнафтогаз" та інженерного центру "Західний Сибір" Виробничого об'єднання "Сибнафтоавтоматика" ( а.с.27-28), у зв'язку з чим періоди роботи позивача помічником бурильника з 11.08.1982 року по 04.08.1988 року та з 15.08.1988 року по 16.10.1990 року в зазначених об'єднаннях не можуть бути підтверджені комісією відповідно до Постанови правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не зараховуючи до пільгового стажу за Списком № 2 пільговий стаж роботи позивача, відповідач діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, а тому оскаржене рішення є незаконним, таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно із ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами праці та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, здійснюється за нормами цього закону та Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, також зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, записами в трудовій книжці позивача підтверджується стаж його роботи: з 11.08.1982 року по 04.08.1988 року помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ в Нафтоюганському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання "Юганскнафтогаз" (Російська Федерація); з 15.08.1988 року по 16.10.1990 року помічником бурильника інженерного центру "Західний Сибір" Виробничого об'єднання "Сибнафтоавтоматика".
Крім того, архівними довідками відділу по справам архівів департаменту по справам адміністрації м. Нефтеюганська Тюмеської області ( а.с.10-11) також підтверджується стаж роботи позивача: з 11.08.1982 року по 04.08.1988 року помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння свердловин на нафту і газ в Нафтоюганському управлінні бурових робіт №1 Виробничого об'єднання "Юганскнафтогаз" (Російська Федерація); з 15.08.1988 року по 16.10.1990 року помічником бурильника інженерного центру "Західний Сибір" Виробничого об'єднання "Сибнафтоавтоматика".
Пункт 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Посада помічника бурильника нафтових і газових свердловин у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 про затвердження "Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах" (п. 1 Розділу ХІІІ "Буріння, видобування та перероблення нафти і газу, перероблення вугілля та сланцю") надавала право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що записи в трудовій книжці позивача та зазначені архівні довідки свідчать про наявність у нього стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо посилань апелянта на той факт, що для підтвердження стажу роботи потрібен витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, колегія суддів зазначає наступне.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців почав діяти після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", тобто після 01.07.2004 року, а підприємства, де працював позивач у зазначений період часу взагалі були розташовані до їх ліквідації в Російській Федерації, тому позивач об'єктивно не міг надати відповідного витягу з Єдиного реєстру.
Натомість, архівні довідки та копії наказів (а.с. 10-11, 16-18) підтверджують ліквідацію вказаних підприємств, а тому вимоги відповідача щодо надання витягу та інших документів не засновані на законі та перешкоджають позивачу у здійсненні його конституційного права на пенсійне забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що рішення управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці від 11.03.2014 року № 170 є протиправним та підлягає скасуванню.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, про наявність рішення управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці від 11.03.2014 року № 170 позивач дізнався саме із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України №673/Б-02 від 20.11.2014 року, тому строк на звернення до суду позивачем не пропущений.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.04.2015 року по справі №524/1833/15-а в частині задоволених позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.04.2015р. по справі № 524/1833/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.
Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.