11 червня 2015 р. Справа № 821/2928/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого: судді Димерлія О.О.
суддів: Романішина В.Л., Єщенка О.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення державного виконавця протиправним, скасування постанови про накладення штрафу,
Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання дій протиправними та скасування постанови від 21 травня 2014 року ВП № 30577697 про накладення штрафу в сумі 680,00 грн.
За результатами розгляду справи, 02 вересня 2014 року Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою від 15 січня 2014 року ВП № 30577697 державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-4057, виданого 14 грудня 2011 року Дніпровським районним судом м. Херсона, відповідно до якого судом зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Херсона здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 05 січня 2011 року по 19 червня 2011 року підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та вимог ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично нарахованих та сплачених сум у цей період.
15.01.2014 року на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
22.01.2013 року УПФУ надіслано до ВДВС лист, відповідно до якого управлінням виконано рішення суду в частині нарахування пенсії. Також УПФУ зазначило, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік.
У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії під час примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 21 травня 2014р. винесено постанову про накладення на УПФУ у місті Херсоні штрафу у розмірі 680,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця здійснені у відповідності до вимог законодавства.
Апеляційний суд погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З урахуванням приписів ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 11, ч. 2 ст. 75, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»встановивши безпідставність посилання позивача на відсутність бюджетного фінансування, суд першої інстанції встановив, що відповідач, приймаючи спірну постанову, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України від 21 квітня 1999 року, № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 75 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно визначає стан виконання рішення.
Розмір штрафних санкцій встановлено ст. 89 цього Закону, та становить для юридичних осіб - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою невиконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 05.01.2011 року по 19.06.2011 року є відсутність коштів на виконання рішень судів у зазначеній категорії справ.
Разом з цим апеляційний суд вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання судового рішення та порушення прав громадянина на соціальний захист виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 3 статті 14 КАС України передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України передбачено, що: «Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини».
Європейським судом з прав людини неодноразово приймалися рішення (Кечко проти України», «Войтенко проти України»), де вказувалося на неприйняття аргументів уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів, є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу №1 до зазначеної Конвенції.
Наведене вказує на те, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та на підставі Закону, а постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 680 грн. є обґрунтованою, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.О. Димерлій
Суддя: В.Л.Романішин
Суддя: О.В. Єщенко