04 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2107/5039/2012/13-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна Олена Павлівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.,
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 11.03.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування правових актів ,які порушують право власності, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа ОСОБА_2, в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Генічеської міської ради від 26.03.2008 року № 582, в частині затвердження громадянці ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0702 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель і споруд із земель житлової та громадянської забудови Генічеської міської ради, а також в частині передачі цієї земельної ділянки у власність та видачі державного акта. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0702 га, НОМЕР_1 від 19.12.2008 року на ім'я ОСОБА_4 - визнати незаконним і не дійсним, а державну реєстрацію його скасувати.
Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 11.03.2013 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Генічеської міської ради від 26.03.2008 року № 582 в частині затвердження громадянці ОСОБА_5 технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0702 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради, а також в частині передачі земельної ділянки у власність та видачі державного акта. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0702 га, НОМЕР_1 від 19.12.2008 року на ім'я ОСОБА_4 визнати незаконним та недійсним, державну реєстрацію такого скасувати.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу належить на праві приватної власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на що вказує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, набуте в порядку спадкування. Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0400 га., яка передана у користування за рішенням Генічеської міської ради від 16 травня 1967 року. Встановлені на місцевості межи його земельної ділянки мають лінійно рівний характер зо всіх сторін, без виключення. Поряд із його земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка третьої особи по справі, ОСОБА_2
Коли він почав оформляти документи для приватизації своєї земельної ділянки, то було встановлено, що фактично площа його земельної ділянки становить не 0,0400 га, а 0,0388 га. Виявилось, що частина його земельної ділянки, а саме 0,0001 га., знаходиться у приватній власності сусіда, а саме третьої особи по справі ОСОБА_2Власником земельної ділянки він став ще в 2010 році згідно договору купівлі-продажу землі, відповідно до державного акту на право власності на землю від 19 грудня 2008 року, НОМЕР_1, виданий попередньому власнику ОСОБА_4 Зазначений державний акт був виданий на підставі рішення Генічеської міської ради № 582 від 26.03.2008 року. На підставі зазначеного рішення попередньому власнику ОСОБА_4 був виданий державний акт на земельну ділянку площею 0,0702 га, хоча в користування їй надавалася земельна ділянка площею 0,0701 га.
Збільшення розміру земельної ділянки було здійснено шляхом самовільної зміни межи між їх земельними ділянками в сторону зменшення площі його землі та заступу на його. Таким чином за рахунок його земельної ділянки земельна ділянка ОСОБА_2 збільшилась на 0,0001 га., що підтверджується планом земельних ділянок, виготовленим ПП «Сокіл», та технічною документацією будівель та земель які були передані у користування йому та його сусідам. Межі їх земельних ділянок виявилися скривленими та нерівними, чого не було раніше, при відводі земель. Він, особисто, меж земельної ділянки не змінював та дозвіл на це нікому не давав. Коли зараз хотів виготовити державний акт на право приватної власності на землю, то виявилось, що цього зробити неможливо через невідповідність фактичних розмірів земельної ділянки розмірам тієї земельної ділянки, що надавалась за рішенням Генічеської міської ради від 16.05.1967 року. Це сталось з тих причин, що при приватизації землі, яка тепер належить ОСОБА_2, відповідачем було порушено Закон, а саме ст.81 ЗК України, і попередньому власнику ОСОБА_4 було надано дозвіл на приватизацію землі у більшому розмірі ніж вона отримала у користування. Це збільшення було здійснене за рахунок його землі, без погодження з ним та без вилучення земельної ділянки площею 0.0001 га, яка була протиправно долучена до землі суміжного землеволодіння.
На підставі цього незаконного рішення, яким порушено його право власності на нерухоме майно і право користування земельною ділянкою, був виготовлений державний акт від 19.12.2008 року, НОМЕР_1, в якому також зазначена незаконно збільшена площа земельної ділянки за рахунок його землі та незаконно змінені межі його земельної ділянки. Разом з тим при виділенні у приватну власність, за рішенням Генічеської міської ради від 26.03.2008 року, №582, земельної ділянки розміром 0,0702 га., було допущено порушення і державний акт на право приватної власності на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1, був виданий на земельну ділянку більших розмірів, що і стало причиною порушенням його прав через зменшення його земельної ділянки. Необхідність визнання Державного акту недійсним в судовому порядку обумовлюється ще й тим, що Державні акти на право власності на землю підлягають обов'язковій державній реєстрації. Відповідно до ст. 27 п. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав скасовується в разі винесення судом відповідного рішення.
Виходячи з вищезазначеного, збільшення земельної ділянки було здійснене за рахунок землі ОСОБА_3, без погодження з ним та без вилучення земельної ділянки площею 0.0001 га, яка була протиправно долучена до землі суміжного землеволодіння.
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно вимог ст.ст.81, 118 ЗК України у приватну власність, в процедурі приватизації, можуть передаватися лише ті землі , що надавалися громадянам у користування. Межі та розміри цих ділянок не можуть самовільно змінюватися на розсуд заінтересованих в цьому осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 393 правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Крім того, згідно ч.10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому з огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 11.03.2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя О.В.Єщенко
суддя О.О.Димерлій
суддя В.Л.Романішин