10 червня 2015 року Справа № 876/7285/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач - управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області звернулося в суд з позовом до відповідача - ФОП ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість зі сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 4572,42 грн.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнено з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні сорок дві копійки).
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що вимога Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області №Ф від 04 квітня 2012 року не набрала чинності, оскільки була оскаржена в судовому порядку. Зокрема, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі 129712/12/9104 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року у справі №2а-1970/2255/12 за позовом прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиному внеску (за вимогою управління Пенсійного Фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області №Ф від 04 квітня 2012 року). Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування.
ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.6 вищевказаного Закону зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок
22 січня 2013 року відповідач подав в управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області звітність за 2012 рік, відповідно до якої ОСОБА_1 належало до сплати єдиного внеску 4572,42 грн.
Станом на 01 січня 2013 року вказана сума не булла сплачена.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано передбачений чинним законодавством порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом, а тому така підлягає стягненню в судовому порядку.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
П.1 ч.2 ст.6 вказаного Закону передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до п 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає, що єдиний внесок для платників, зазначених у п.п.4,5 ч.1 ст.4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 % визначеної п.п.2,3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
При цьому, відповідно до п.5 ч.1 ст.1 вказаного Закону мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж: з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж: з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).
Враховуючи п.5 ч.1 ст.1 та ч.11 ст.8 Закону, загальна мінімальна сума єдиного внеску яка підлягає сплаті фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за 2011 рік становить 4010,30 грн., за 2012 рік - 4572,42 грн.
З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості - 4572,42 грн. за 2012 рік підтверджується розрахунком суми позовних вимог, звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2012 рік самостійно поданим відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі та карткою особового рахунку - відповідача.
Відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, шо в апеляційному порядку розглядається справа про оскарження вимоги Пенсійного фонду в частині боргу за 2011 рік, у зв'язку з чим сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 4572,42 грн. за 2012 рік є неправильною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року у справі №129712/12/9104 постанову залишено без змін, якою стягнуто заборгованість за 2011 рік в сумі 2254,72 грн.; у даному випадку розглядається справа про стягнення боргу зі сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, яка становить 4572,42 грн. і підтверджується матеріалами справи. Доказів на спростування зазначеної заборгованості відповідач не представив.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що існування заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4572,42 грн. доведено, добровільно така не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі № 819/895/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
М.П. Кушнерик