10 червня 2015 року Справа № 876/9125/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Львівський державний університет внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
06.08.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та відмову Міністерства внутрішніх справ України у проведенні виплати одноразової грошової допомоги, який брав безпосередню участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, оформленої листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України у Львівській області від 07.07.2014 року №14/781; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 130,562 грн. та надіслати таке Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, для проведення виплати; зобов»язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 130562 грн.; зобов»язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати документи для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, який відноситься до категорії осіб, які отримали інвалідність під час виконання службових обов»язків пов»язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
Позовні вимоги мотивує тим, що наказом Львівського пожежно-технічного училища МВС України від 22.09.1999 року №88о/с позивача звільнено у відставку за ст.65 п."а" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивачу встановлено другу групу інваліда війни, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в бойових діях, що сталися під час виконання службових обов'язків та перебуванні у службовому відрядженні пов'язаного з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю в Закавказькому регіоні, і Відповідно, у червні 2014 року позивач звернувся до відділу забезпечення соціальних виплат УФЗБО ГУ МВСУ у Львівській області із заявою про
оформлення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ №707
від 12.05.2007 року та надав усі відповідні документи, передбачені п.4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги. Відділ забезпечення соціальних виплат УФЗБО ГУ МВСУ у Львівській області в свою чергу надав висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівникові міліції в разі поранення або встановлення інвалідності.
Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України
листом від 16.07.2014 року №15/5-4132 повернуто без затвердження матеріали на призначення позивачу одноразової допомоги, оскільки, ст.23 Закону України "Про міліцію" не передбачено виплат одноразової допомоги у випадках, коли інвалідність настала від травм не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. позов задоволено частково. Визнано відмову №15/15-4132 від 16.07.2014 р. Міністерства внутрішніх справ
України у проведенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 12.05.2007 р. №707 - протиправною. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, відповідно
до постанови КМ України від 12.05.2007 р. №707 та надіслати таке Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, для проведення виплати. Зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області повторно надіслати документи для призначення одноразової грошової допомоги позивачу в Міністерство внутрішніх справ України. Зобов'язано Головне управління МВС України у Львівській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 після отримання рішення МВС України. В решті позовних вимог - відмовлено.
Відповідачі оскаржили дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог посилаються на те, що позивач не мав статусу працівника міліції на час свого звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки відповідно до ст.16 Закону України «Про міліцію» особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
П.2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 28.07.1991р. №114 затверджено вичерпний перелік спеціальних звань, що присвоюються працівникам міліції під час проходження служби.
Згідно яким працівникам міліції не присвоюється та не присвоювалося спеціальне звання «полковник внутрішньої служби».
Вважають, що оскільки позивач служив в навчальному закладі державного пожежної охорони та мав спеціальне звання внутрішньої служби й пільги та виплати, що передбачені Закону України «Про міліцію» на нього не поширювалися та не поширюються.
Соціальний захист прав позивача здійснюється на підставі положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №908, яким регламентовано порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги працівникам державної пожежної служби.
ГУМВС України у Львівській області у відповідності до вимог Постанови КМУ від
12 травня 2007 року №707 «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової
допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» виконало всі покладені на
нас обов'язки та скерувало до МВС надані позивачем документи та висновок на призначення
одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Згідно частини 5 Порядку для виплати грошової допомоги в разі установлення групи інвалідності працівник міліції, зобов'язаний подати вичерпний перелік документів необхідних для оформлення та виплати йому одноразової грошової допомоги.
Серед документів наданих позивачем до ГУ МВС України у Львівській області була довідка медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок установлення групи інвалідності. Згідно з вказаною довідкою 10.06.2014 року МСЕК встановила позивачу 2 групу інвалідності, пов'язавши настання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.
Згідно з п.1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою
КМ України від 22 лютого 1992 року №83 медико-соціальна експертиза визначає ступінь
обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.
Залежно від ступеня втрати здоров'я МСЕК визначає причинами настання інвалідності:
загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства;
для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або
при виконанні інших обов'язків військової служби, чи захворювання, пов'язане з перебуванням
на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням
обов'язків військової служби, чи захворювання, не пов'язане з перебуванням на фронті, а в
спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні
обов'язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини
інвалідності.
Таким чином МСЕК мала повноваження діагностувати причини настання інвалідності в
позивача із зазначенням причино-наслідкових зв'язків, що обумовили її настання.
Вказаний діагноз МСЕК повністю підтверджується постановою ВЛК ГУ МВС України у
Львівській області від 03.06.2014р. №4, згідно з яким настання інвалідності в позивача обумовлено його участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.
Вказана постанова ВЛК була винесена у відповідності до вимог наказу МВС України від
06.02.2001р. «Про затвердження Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України» згідно з яким до повноважень ВЛК віднесено встановлення причинний зв'язку захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва).
Згідно з п.1.78. Порядку встановлено, що причинний зв'язок «Захворювання, поранення
(травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язані з участю в бойових діях при виконанні обов'язків
військової служби», встановляється якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія,
каліцтво) одержане в період служби в країнах і військових частинах на території інших держав,
які вели бойові дії згідно Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94р. № 63.
Просять скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника МВС України, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_1 згідно телефонограми Управління учбових закладів і наукових установ МВС СРСР наказом ЛПТУ МВС СРСР від 06.04.1989 року №37 був відряджений до Республіки Закавказзя для виконання завдання МВС СРСР по охороні громадського порядку. Відповідно до наказу ЛПТУ МВС СРСР від 20.06.1989 року №59 повернувся з відрядження, що стверджується довідкою Львівського державного університету внутрішніх справ від 17.06.2014року № 4/156.
В той же час, в наказі Львівського пожежно-технічного училища №37 від 06.04.1989р. зазнається, що ОСОБА_1 має звання - підполковник внутрішньої служби.
Перебуваючи в службовому відрядженні по охороні громадського порядку позивач брав безпосередню участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, що стверджується копіями наказів від 06.04.1989 року №37, від 11.09.1989 року №46 (а.с. 7-9).
Згідно з свідоцтва про хворобу №419 від 21.09.1999 року постановою військово-лікарської комісії за сукупністю захворювань позивач непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку. Захворювання «Так», пов»язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, яке скасовано Постановою №4 від 03.06.2014 року військово-лікарської комісії ГУМВС України у Львівській області і зазначено "Захворювання, ..., ТАК, пов'язані з участю у бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.
Згідно з випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №705567 позивачу була підтверджена II група інвалідності за захворюванням пов'язаним з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби.
На підставі поданих документів, УФЗБО ГУМВСУ у Львівській області підготовлено документи та скеровано МВС України листом від 07.07.2014 року про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності, згідно із Законом України від 20.12.1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію".
Листом від 16.07.2014 року №15/5-4132 ДФЗБО МВС України повернуто Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВСУ у Львівській області без затвердження матеріали, оскільки постановою КМУ Країни від 12.07.2007 року №707 виплату одноразової грошової допомоги у такому випадку не передбачено, про що позивача повідомлено листом від 01.08.2014 року №14/885.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки захворювання позивача виникло саме в період проходження служби в ОВС, воно пов»язане з виконанням службових обов»язків, а тому виплата повинна здійснюватись Головним управлінням МВС України у Львівській області відповідно до встановленого законодавством порядку після отримання рішення МВС України. Позивачем виконано вимоги ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, а відмова відповідача у проведенні виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності, що викладена у формі листа - є протиправною.
При цьому, суд першої інстанції виходив з акту МСЕК від 10.06.2014р. №705567, яким захворювання позивача, прирівняно до виконання обов»язків при проходженні військової служби до участі позивача в охороні громадського порядку, оскільки визначені факти нерозривно пов'язані між собою (а.с.72)
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу на посаді викладача
у Львівському пожежно-технічному училищі.
Згідно ст.16, 17 Закону України «Про пожежну безпеку» державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.
Державна пожежна охорона складається з підрозділів, апаратів управління та допоміжних служб, а також пожежно-технічних навчальних закладів і науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України.
Особовий склад державної пожежної охорони поділяється на рядовий та начальницький.
Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.
Згідно з п.2 та 29 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 №508 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпеку» державна пожежна охорона складається з Головного управління Державної пожежної охорони МВС, управлінь (відділів) Державної пожежної охорони ГУВС у Криму
МВС України, ГУВС м.Києва і Київської області, УВС областей та м.Севастополя, відділів і відділень, загонів і пожежних частин, допоміжних служб, пожежно-технічних навчальних закладів та науково-дослідних установ.
Особи рядового і начальницького складу Державної пожежної охорони є працівниками органів внутрішніх справ, відповідно до чинного законодавства їм присвоюються спеціальні звання внутрішньої служби.
Прийняття на службу до Державної пожежної охорони та її проходження здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про пожежну безпеку" та Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України.
Особовий склад Державної пожежної охорони підлягає обов'язковому державному страхуванню відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку».
Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що позивач служив в навчальному закладі державного пожежної охорони та мав спеціальне звання внутрішньої служби й пільги та виплати, що передбачені Закону України «Про міліцію» на нього не поширювалися та не поширюються.
Соціальний захист прав позивача здійснюється на підставі положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №908, яким регламентовано порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги працівникам державної пожежної служби.
Заслуговує на увагу колегії суддів і твердження апелянта про те, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється лише за умови - якщо група інвалідності встановлена внаслідок
захворювання, що сталося у період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або це пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок).
Згідно пп.2 п.1 Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі
із злочинністю, або у період проходження служби.
З виписки з акту МСЕК від 10.06.2014р. №705567 при встановленні групи інвалідності вбачається, що комісія прийшла до висновку, що захворювання, які стали підставою встановлення інвалідності, пов'язані з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби, а тому отримання позивачем інвалідності, настання якої пов'язане з участю в бойових діях при виконанні обов'язків військової служби не дає право останньому на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови КМ України від 12.05.2007р. №707 і таке не узгоджується з постановою ВКК від 03.06.2014р. по даті її видання, а тому колегія суддів приймає до уваги саме виписку з акту МСЕК від 10.06.14р. (а.с.12).
При цьому, колегія суддів приймає до уваги також ті обставини, і таке стверджується матеріалами справи, що позивач був скерований і виконував обов»язки по охороні громадського порядку і не приймав участі в бойових діях, і в постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994р. №63, якою затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на її території, не зазначено даний регіон.
Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги, відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, а тому в іншій частині постанова суду першої інстанції не переглядалась.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є підставними, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з»ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає до скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року по справі №813/5523/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: О.І.Мікула
Д.М.Старунський
Повний текст виготовлено 12.06.2015р.