08 червня 2015 року Справа № 876/1945/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
26.05.2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить зобов'язати провести нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у розмірі 5178,28 грн за період з серпня 2007 року по вересень 2008 року з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою до закінчення періоду її отримання, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір'ю малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.09.2009 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано УПСЗН провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, таку оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі просить оскаржувану постанову скасувати, в позові відмовити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
За наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача Львівський апеляційний адміністративний суд 10.12.2013 року виніс постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, скасувавши оскаржувану постанову та прийняв нову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Зобов'язав УПСЗН провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, визначеному ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", за період з 26.05.2008 року по 17.09.2009 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та проведених виплат за вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю на підставі пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції помилково виходив з того, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на відносини щодо виплати допомоги такій особі за зазначений позивачем період поширюються норми спеціального закону, яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - №2240ІІІ). Однак, на думку суду першої інстанції, даний Закон при визначенні розміру допомоги не визначав, відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому з врахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України застосував ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-ХII).
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 28.12.2007 №107-VI, - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом №2811-ХІІ , дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом №2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб (стаття 42). Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону №2811-ХІІ було зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Зазначена редакція Закону №2811-ХІІ у 2007 році діяла з 09.07.2007 - дати визнання неконституційними пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії вказаної норми.
В свою чергу, статтею 43 Закону №2240-III передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (далі - Закон №107-VI) внесено зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Так, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону №2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-ХІІ.
У свою чергу, статтею 46 Закону України від 26.12.2008р. №835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що у 2009р. допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону №835-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання статті 46 Закону №835-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Отже, на відносини щодо виплати з 22.05.2008р. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширюються норми Закону № 2240-III, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, суд першої інстанції суд, приймаючи оскаржуване рішення, помилково застосував до зазначених правовідносин статтю 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, замість статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 26 травня 2009 року.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України в редакції, що діяла до 30.07.2010 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ураховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом у зазначений вище період, поважності причин пропуску строку не навів, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України, оскільки такий позивачем пропущено без поважних причин, а судом першої інстанції без достатніх правових підстав задоволено позовні вимоги поза межами такого строку в порушення вимог ст. 100 КАС України, згідно яких адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак позовні вимоги, що виходять поза межі строку звернення до суду за період з 01.08.2007 року по 25.05.2008 року належить залишити без розгляду.
В той же час, вимоги ОСОБА_2 про перерахунок державної допомоги на майбутнє та зобов'язання відповідача здійснювати виплату до досягнення дитиною трьох років задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до статті 2 КАС України, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Отже, суд має можливість дати оцінку діям відповідача виключно до дати прийняття рішення у справі, тобто до 17.11.2009 року.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахування та виплати недоплаченої грошової допомоги позивачу відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" суд апеляційної інстанції не вбачає.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
За змістом п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2009 року у справі №2-а-4570/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 26.05.2008 року по 17.09.2009 року включно із врахуванням проведених виплат за вказаний період.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 01.08.2007 року по 25.05.2008 року включно залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
Н.Г. Левицька