Справа: № 826/7724/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства соціальної політики України про визнання нечинними наказів від 02.06.2006 року № 207, від 13.11.2013 року № 761, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України у якому просив:
- визнати нечинним наказ Міністерства соціальної політики України від 02.06.2006 року №207 "Про затвердження форми Персональної картки особи, яка звернулась за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості та додатків до неї" з дня його прийняття, оскільки цей наказ в порушення ч.3. ст.57 Конституції України не був доведений до відома ОСОБА_5 у порядку, встановленому законом;
- визнати нечинним наказ Міністерства соціальної політики України від 13.11.2013 року №761 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства соціальної політики України" з дня його прийняття, оскільки цей наказ в порушення ч.3. ст.57 Конституції України не був доведений до відома ОСОБА_5 у порядку, встановленому законом;
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У позовній заяві ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 травня 2015 року клопотання ОСОБА_5 про звільнення від сплати судового збору задоволено частково - позивачеві відстрочено сплату судового збору до дня ухвалення судового рішення у справі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Позивач просив розглянути справу за його відсутності, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Позивач у даному випадку вимагає звільнити його від сплати судового збору, в обґрунтування чого зазначає про скрутний майновий стан, на підтвердження чого надано копію довідки УПСЗН Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.04.2015, згідно з якою він отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Поряд з цим, безумовні підстави для звільнення від сплати судового збору закріплено статтею 5 Закону України «Про судовий збір», яким визначено засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Позивачем не надано доказів, що він безумовно звільнений від сплати судового збору в силу положень Закону.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічно приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Судова колегія звертає увагу, що наведена норма процесуального Закону надає суду право на власний розсуд, зважаючи на власну суб'єктивну оцінку майнового стану особи та вмотивованість її клопотання, вирішувати питання, в тому числі, про звільнення від сплати судового збору, водночас підстави для безумовного звільнення від його сплати визначені імперативно положеннями Закону.
Оскільки позивачем не надано доказів, що він безумовно підлягає звільненню від сплати судового збору, і суд в такому випадку не позбавлений права вирішувати це питання на власний розсуд, а також враховуючи ту обставину, що позивачеві не було відмовлено у звільненні від його сплати на певний строк, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.
Доводи позивача, відносно того, що суд першої інстанції оскаржуваним рішенням позбавив його доступу до правосуддя, апеляційний суд оцінює критично, оскільки відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі жодним чином не перешкоджає розгляду справи по суті заявлених позивачем вимог.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана ухвала постановлена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства соціальної політики України про визнання нечинними наказів від 02.06.2006 року № 207, від 13.11.2013 року № 761 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у відповідності до статей 98, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.