Справа: № 823/3502/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клаіновська А.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
09 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника управління Національного банку України в Черкаській області Забудського Сергія Анатолійовича, Начальника відділу валютного контролю та ліцензування управління Національного банку України в Черкаській області Жарік Світлани Володимирівни, третя особа - Національний банк України про зобов'язання утриматись від вчинення дій та вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року, -
Позивач звернувся у суд із позовом до начальника управління Національного банку України в Черкаській області Забудського Сергія Анатолійовича, начальника відділу валютного контролю та ліцензування управління Національного банку України в Черкаській області Жарік Світлани Володимирівни, за участю третьої особи - Національного банку України, в якому просив зобов'язати відповідачів утриматись від протиправних дій, що порушують його громадянські права, які стали приводом для даного позову, а також зобов'язати першого відповідача здійснити розгляд заяви від 13 серпня 2014 року відповідно до вимог законодавства України про звернення громадян та надати аргументовану (обґрунтовану) відповідь з посиланням на відповідні норми законодавства, в тому числі нормативні документи Національного банку України, а також вирішити питання про здійснення невиїзної (камеральної) перевірки відповідно до вимог законодавства України з питань, зазначених у його звернені, та за наслідками прийняти законне рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час розгляду звернення позивача відповідачі діяли відповідно до вимог чинного законодавства, відповідь на звернення є повною та своєчасною.
З такими висновками не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що 13 серпня 2014 року позивач звернувся до Національного банку України із заявою, в якій просив надати правову оцінку діям ПАТ КБ «Приватбанк» під час здійснення ним оплати послуг нерезидента в іноземній валюті з посиланням на законодавство та нормативно-правові акти Національного банку України, а, в разі необхідності, здійснити перевірочні заходи та заходи контролю, про що повідомити заявника.
22 серпня 2014 року Департамент контролю, методології та ліцензування валютних операцій Національного банку України направив Управлінню Національного банку України в Черкаській області копію заяви позивача та зобов'язав останнього надати копію відповіді заявникові та результати розгляду на адресу Департаменту до 10 вересня 2014 року.
Як убачається із матеріалів справи, Управлінням Національного банку України в Черкаській області у строк, встановлений Департаментом контролю методології та ліцензування валютних операцій Національного банку України, вживались заходи з розгляду та вирішення поставлених позивачем у заяві питань, зокрема, шляхом звернення до ПАТ КБ «Приватбанк» за наданням відповідних пояснень та витребування підтвердних документів.
За наслідками розгляду звернення позивача, останньому надано відповідь листом від 09 вересня 2014 року №13-036/3371 за підписом начальника Управлінням Національного банку України в Черкаській області Забудського С.А., якою повідомлено позивача, що вказані ним факти прийняті Управлінням Національного банку України в Черкаській області до уваги та будуть включені до питань перевірок, які здійснюються уповноваженими працівниками Управління відповідно до вимог Закону України «Про Національний банк України» та Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.09.2007р. №338, із змінами та доповненнями. Крім того, у відповіді наявні посилання на положення Цивільного кодексу України, якими встановлено обов'язковість виконання договорів, в тому числі між банком та клієнтом, і що вирішення спорів між банком і клієнтом належить до компетенції суду. Зазначена відповідь на звернення отримана позивачем 12 вересня 2014 року.
Вважаючи надану йому відповідь необґрунтованою, позивач звернувся у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Частинами першою, третьою статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до статті 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Статтею 20 Закону встановлено термін розгляду звернень громадян, зокрема, зазначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Положенням розділу ІІІ Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Національному банку України, затвердженої постановою правління Національного банку України №444 від 07.11.2013, визначено, зокрема, наступне.
Посадові особи під час розгляду звернень громадян зобов'язані уважно вивчати їх, у разі потреби організовувати перевірку викладених у зверненнях фактів, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення порушених питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитися.
Громадяни мають право ознайомлюватися з матеріалами перевірки викладених у зверненнях фактів, якщо це не суперечить вимогам законодавства.
Громадянам письмово повідомляється про результати розгляду їх звернень, у тому числі про результати перевірки заяви чи скарги, і суть прийнятого рішення.
Рішення, які прийняті в результаті розгляду заяв (клопотань) громадян, мають бути мотивованими, відповідати вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, а також розпорядчих документів.
Звернення громадян розглядаються та вирішуються в строк не більше ніж один місяць із дня надходження до центрального апарату або установи Національного банку, а ті, що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів із дня їх отримання.
Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян може бути, як виняток, продовжено з повідомленням про це осіб, які подали звернення.
Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненнях, не може перевищувати 45 днів.
Відповідь за результатами розгляду звернень громадян надається за підписом керівництва Національного банку (установи) або посадових осіб, яким Головою Національного банку або керівником установи надано право підписувати ці відповіді.
Звернення громадян є виконаними, якщо розглянуті всі порушені в них питання, за результатами розгляду авторам звернень та в разі необхідності адресатам, які надіслали звернення громадян на розгляд до центрального апарату або установи Національного банку, надані вичерпні письмові відповіді.
Враховуючи приведені норми, встановлені обставини та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не порушено строків розгляду звернення позивача, адже відповідь на таке надана з дотриманням загального місячного строку розгляду звернень, встановленого Законом України «Про звернення громадян» та вищевказаною Інструкцією.
Обговорюючи дотримання при наданні спірної відповіді вимог щодо об'єктивності, всебічності і вичерпності, колегія суддів зазначає, що бажання особи, яка звертається до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації чи посадових осіб отримати інформацію, яка відповідає її внутрішньому суб'єктивному уявленню про зміст відповіді на таке звернення не може залежати від можливостей адресатів такого звернення.
Зміст листа від 09 вересня 2014 року №13-036/3371 безпосередньо стосується порушених заявником питань та вказує на наслідки їх врахування - в частині включення їх до питань перевірок, які здійснюються уповноваженими працівниками Управління Національного банку України в Черкаській області відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідні наслідки узгоджуються із правилами, закріпленими пунктом пункту 2.1 глави 2 Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.09.2007 № 338, згідно якого до плану перевірок уключаються такі банки та фінансові установи щодо яких отримана письмова інформація про порушення ними валютного законодавства.
Як убачається із матеріалів справи, за наслідками звернення позивача була проведена перевірка виконання ПАТ КБ «Приватбанк» вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», за підсумками якої було складено протокол порушення підконтрольною установою при здійсненні валютних операцій за участю позивача та нерезидента - компанії «Reworld» (Латвія) валютного законодавства від 25 грудня 2014 року, а також винесено постанову від 19 січня 2015 року №1 про притягнення ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідальності.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає станом на час розгляду даної справи порушеного права позивача, яке підлягало б судовому захисту, адже звернення позивача розглянуто вчасно, по суті та потягло відповідні наслідки.
Таким чином, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених матеріалах справи та встановлених в ході судового розгляду обставинах, суд не знаходить протиправності в діях відповідачів, а тому відсутні підстави для зобов'язання їх утриматись від вчинення певних дій чи вчинити дії, на необхідності вчинення яких наголошує позивач.
Колегія суддів не враховує посилання позивача на порушення судом першої інстанції правил здійснення адміністративного судочинства, встановлених частиною 1 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, адже в даній справі суб'єктами владних повноважень, чиї дії оскаржуються, виступають посадові особи територіального управління Національного банку України, а не Національний банк України чи його посадові особи.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що справа розглянута та вирішена повноваженим судом, без порушень норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяС.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М