Справа: № 826/1374/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просив:
1) визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо не реєстрації податкової звітності Позивача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ";
2) зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати в "Інформаційній системі "Податковий блок", введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 № 1197 з 01.01.2013 року, подану ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" податкову декларацію за вересень 2014 року;
3) зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провести коригування показників податкової звітності з ПДВ у "Інформаційній системі "Податковий блок", введену в дію відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2012 №1197 з 01.01.2013 року, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, що задекларовані ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" за вересень 2014 року, а також зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві поновити показники податкової звітності з ПДВ за вересень 2014 року відповідно до поданої ТОВ "УКРСТРОЙДЕВЕЛОПМЕНТ" податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Укрстройдевелопмент" зареєстровано як юридичну особу, є платником ПДВ, при цьому, у реєстраційній заяві платника на додану вартість (ф.1-ПДВ) від 17.10.2013 серед відповідальних осіб товариства зазначено головного бухгалтера - ОСОБА_5.
Такі ж відомості наведені і у заяві ф. № 1-ОПП.
20.10.2014 платником сформовано у документарному вигляді податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року, а також додаток № 5, підписані керівником - ОСОБА_6
Ініціали, прізвище та підпис головного бухгалтера у декларації відсутні.
Судом встановлено, що 20.10.2014 вказана декларація подана у документарному вигляді безпосередньо до ДПІ за № 1400072271.
21.10.2014 відповідачем прийнято рішення у формі повідомлення № 51949/10 про невизнання вказаної декларації податковою звітністю, у зв'язку із порушенням вимог її заповнення, а саме відсутністю підпису головного бухгалтера. Запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.
Поряд з цим, вказана декларація від 20.10.2014 надіслана 03.11.2014 також засобами телекомунікаційного зв'язку та згідно з квитанцією № 2 документ доставлено до районного рівня 03.11.2014, реєстраційний номер 9063307909.
04.11.2014 відповідачем прийнято рішення у формі повідомлення від 04.11.2014 № 54845/10/26-55-15-06 про невизнання вказаної звітності з тих самих підстав та запропоновано подати нову звітність, складену належним чином.
У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив, крім іншого, визнати протиправними дії ДПІ щодо не реєстрації декларації, а також зобов'язати зареєструвати декларацію.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, при цьому виходив з того, що оскільки рішення ДПІ про невизнання декларації позивача податковою звітністю позивачем не оскаржуються, є чинними та не скасованими, а суд у даній справі не може виходити за межі позовних вимог, в даному випадку у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача відобразити дані декларації позивача у базах даних ДПІ, дії щодо чого є похідними від вирішення питання щодо правомірності вказаних рішень ДПІ щодо невизнання декларації позивача податковою звітністю.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний суд виходить з такого.
Чинним законодавством України, зокрема підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, за платником податків закріплено обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
За визначенням пункту 46.1 статті 46 цього Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з вимогами пунктів 48.1 - 48.3 статті 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до приписів підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
При цьому відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з ПДВ за вересень 2014 року не містить підпису головного бухгалтера, який у той же час рахується в обліку ДПІ як особа, підпис якої, в силу наведених положень пункту 48.3 та підпункту 48.5.1 Податкового кодексу України, є одним з обов'язкових реквізитів декларації та має бути наявним у податковій декларації.
Таким чином, враховуючи імперативні приписи пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України така декларація втрачає юридичний статус податкової декларації та в силу положень пункту 48.7 названої статті цього кодексу не вважається податковою декларацією.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 49.15 вказаної статті податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
За змістом пункту 49.11 статті 49 Податкового Кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
При цьому, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платнику податків згідно з положеннями пункту 49.12 названої норми, надано право оскаржити таке рішення податкового органу у встановленому статтею 56 цього Кодексу порядку.
Водночас, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, позивач оскаржує не реєстрацію податкової декларації, яка в обох випадках зареєстрована ДПІ, та не оскаржує два вищезгадані рішення про невизнання декларації позивача податковою звітністю, тобто ці рішення є чинними та не скасованими, в свою чергу суд, за загальним правилом наведеним у частині 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не може виходити за межі позовних вимог, тому, вірним є висновок Окружного адміністративного суду міста Києва, що в даному випадку відсутні підстави для зобов'язання відповідача відобразити дані декларації позивача у базах даних ДПІ.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.