Справа: № 825/657/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменко В.О. та Бєлової Л.В.,
за участю секретаря Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В березні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену без врахування положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серія НОМЕР_2) (а.с.16). З 01.01.2012 року позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серія НОМЕР_3 від 28.05.2012 (а.с.15).
Відповідно до пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_1 від 02.12.2008 позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України як пенсіонер за віком, довічно (а.с. 14).
Згідно посвідчення Серія НОМЕР_4 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (а.с. 14).
23 лютого 2014 року ДПІ у м. Чернігові ДФС прийнято вимогу про сплату недоїмки №Ф-305, в якій від позивача вимагається сплатити суму недоїмки з єдиного внеску на загальну суму 1 194 грн. 03 коп. (а.с. 9).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правомірно не погодився із доводами відповідача, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи наступне.
Так, визначальним для розв'язання цього спору є правильне розуміння положень частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-V), відповідно до якої, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, однією з умов звільнення осіб від сплати за себе єдиного внеску, є отримання особою пенсії за віком. При цьому, будь-яких застережень в цій нормі та в наведеному Законі про те, що під пенсіонерами за віком слід розуміти лише тих осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нема.
За загальним правилом пенсію за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Пенсії за віком поділяються на три види: 1) на загальних підставах; 2) пільгових; 3) спеціальних юридичних підставах (умовах).
Зазначена правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом України, у постанові від 15.04.2014 року.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що під пенсіонерами за віком, указаними в частині четвертій статті 4 Закону № 2464-VІ, необхідно розуміти всіх осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з досягненням віку і незалежно від законів, якими таке право на пенсію за віком встановлено, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач має передбачене частиною 4 статті 4 "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право на звільнення від сплати єдиного внеску, адже позивач обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2015 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Бєлова Л.В.