Справа: № 755/2085/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
28 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києві на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2015 позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать обставини справи, позивач 08.01.2015 подала до УПФ України у Дніпровському районі м. Києва заяву про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання за довідками, що були надані пенсійному фонду для нарахування пенсії.
Проте, пенсійний орган своїм листом № 388/09 від 12.01.2015 повідомив, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу" відсутні підстави для врахування матеріальної допомоги при здійсненні розрахунку пенсії.
Для проведення нарахування пенсії позивач до заяви додала довідки з місця роботи, видані Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 16.01.2009, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 23.12.2008 та Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва від 10.01.2009.
При цьому у довідці виданій Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 16.01.2009 зазначено загальну суму матеріальної допомоги за період з листопада 2007 року по квітень 2008 року у розмірі 10 982,58 грн та у довідці виданій Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва від 10.01.2009 вказано розмір матеріальної допомоги за березень 2007 року в сумі 3 534 грн.
У довідках також зазначено про те, що на всі виплати, включені в довідки, нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За викладених обставин, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань є складовими заробітної плати, як це передбачено ст. 2 Закону України "Про оплату праці", з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому є об'єктом призначення і перерахунку пенсії державного службовця.
Статтею 1 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 вказаного Закону, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною першою ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 та від 28.05.2013, а також в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 (справа № К/9991/29282/12) від 13.02.2014 (справа № К/800/24905/13; К/80022561/13) та від 03.04.2014 (справа № К/800/55540/13).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що судом першої інстанції помилково визначено дату, з якої необхідно здійснювати перерахунок такої пенсії, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мала дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не була позбавлена можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.
Згідно із частини першої ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася з позовом 15.01.2015, водночас доказів поважності пропущення строків звернення до адміністративного суду не подала.
З огляду на те, що довідки з місця роботи, видані Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві від 16.01.2009, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 23.12.2008 та Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва від 10.01.2009 подані позивачем під час призначення пенсії, та містяться в матеріалах справи, що підтверджується відповідачем, колегія суддів доходить висновку про необхідність застосування шестимісячного строку звернення до суду. В частині вимог за період з 07.07.2014 по 14.07.2014 включно позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2015 адміністративний позов ОСОБА_2 за період з 07.07.2014 по 14.07.2014 залишено без розгляду. Будь-яких доказів оскарження даної ухвали в матеріалах справи немає.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, те що дата з якої потрібно здійснити перерахунок пенсії позивача є 15.07.2014.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в частині зазначення конкретної суми матеріальної допомоги, як складової заробітної плати, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність відмови позивачу у задоволенні цієї вимоги, оскільки це призведе до безпідставного звуження передбаченого законом повноважень відповідача щодо можливості перевірки сум вказаних у наданих позивачем довідках за первинними документами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києві задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2015 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 15.07.2014 по 07.01.2015 та ухвали в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 15.07.2014 по 07.01.2015 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги за період з 15.07.2014 по 07.01.2015.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2, з 15.07.2014 по 07.01.2015, з урахуванням сум, які не увійшли в розмір заробітної плати для обчислення пенсії, а саме: матеріальної допомоги за період з 15.07.2014 по 07.01.2015.
В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2015 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.