Справа: № 826/2488/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 червня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія «Дан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.09.2014 року № 127326552206 та від 15.09.2014 року № 128626552206.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу на основі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення не узгоджуються з дійсними обставинами правовідносин, які складись у позивача з його іноземними контрагентами, а саме: між суб'єктами господарювання, у строки визначені законодавством, відбулось припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за зовнішньоекономічними договорами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 08.08.2014 року №1673/26-55-22-06, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Дан» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 17.02.2014 року №17/02/2014 з компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша), згідно листа ПАТ «Платинум Банк» від 03.06.2014 року №10-08-03/16010 та ПАТ «Платинум Банк» від 04.07.2014 року №10-08-03/18230, за результатами якої складено акт від 21.08.2014 року № 791/26-55-22-06/35429387.
Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП «Компанія «Дан» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №185/94-ВР) що призвело до несвоєчасного надходження валютних коштів на суми 7883,50 євро (еквівалент 125496,95 грн.) та 9584,75 євро (еквівалент 167641,99 грн.) за контрактом від 17.02.2014 року №14/02/2014 з компанією «Alt Capital Limited» (Литва). Також перевіркою встановлено порушення п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 (далі - Декрет №15-93).
Висновки, викладені в Акті перевірки, стали підставою для винесення податкових повідомлень - рішень:
- від 12.09.2014 року №127326552206, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, згідно зі ст.. 4 Закону №185/94-ВР за порушення ст. 1 названого Закону нарахована сума грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 27106,41 грн.;
- від 15.09.2014 року №128626552206, яким на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, згідно зі ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР за порушення п. 2 ст. 16 Декрету №15-93 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 170,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням контролюючого органу платник податків оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України.
За результатами розгляду у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення - рішення від 12.09.2014 року № 127326552206 та від 15.09.2014 року №128626552206 - залишено без змін.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
При цьому, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Листом від 23.06.1999 № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог», у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.
Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою НБУ від 24.03.1999 № 136, передбачено, що експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Згідно з п. 1.1 Інструкції № 136 товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі); експорт - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів; імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Як вбачається із матеріалів справи 17.02.2014 року між ПП «Компанія «Дан» (покупець) та компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) (продавець) було укладено контракт №17/02/2014, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах даного контракту деревне вугілля агломероване термічно, яке призначено для грилей та камінів.
Платником по даному контракту виступає Компанія «Alt Capital Limited» (Литва) (пункт 3.5 Контракту №17/02/2014).
Перевіркою встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №17/02/2014, на користь компанії Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) було експортовано товар на загальну суму 17468, 25 євро (еквівалент 244083,88 грн.)
Валютні кошті від нерезидента компанії Firma «Bracia Tokarscy» (Польша) надійшли на поточний рахунок ПП «Компанія «Дан» в сумі 7883, 50 (еквівалент 125496,95 грн.), що призвело до дебіторської заборгованості позивача у розмірі 9584,75 євро (еквівалент 167641,99 грн.)
У той же час, 25.10.2012 року між ПП «Компанія «Дан» (покупець) та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) укладено контракт №1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує деревне вугілля.
Пунктом 3.1 контракту №1 закріплено, що загальна кількість товару складає 300 т.
Ціна продукції становить 210 євро за одну тонну (пункт 4.1 Контракту №1).
01.05.2014 року між ПП «Компанія «Дан» та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) укладено додаткову угоду про розірвання контракту від 25.10.2012 року №1, відповідно до умов якого позивач зобов'язується повернути грошові кошти у розмірі 47253,20 євро, які були сплачені Компанії «Alt Capital Limited» (Литва) в якості попередньої оплати.
У зв'язку з існуванням у позивача кредиторської заборгованості перед Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) за поставлений згідно контракту від 25.10.2012 року №1 товар, а також дебіторської заборгованості компанії Firma «Bracia Tokarscy»(Польша) за контрактом від 17.02.2014 року №17/02/2014, позивачем (первісний кредитор) та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) (новий кредитор) укладено договір від 01.05.2014 року, відповідно до якого позивач відступив новому кредитору у повному обсязі права та зобов'язання за Контрактом від 17.02.2014 року, укладеного між первісним кредитором та компанією Firma «Bracia Tokarscy» (Польша).
У зв'язку з переуступкою права вимоги, новий кредитор зобов'язується сплатити первинному кредитору 17468,25 євро.
Укладення зазначеного договору стало підставою для підписання 05.05.2014 року між позивачем та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) угоди про проведення взаємозаліку однорідних вимог №1, згідно з якою проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог ПП «Компанія «Дан» по контракту від 25.10.2012 року №1 та Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) в розмірі 17468,25 євро.
За результатами дослідження зазначених договорів, встановлено, що позивачем дотримано необхідних умов для проведення зарахування зустрічних вимог, а саме: вимоги за контрактом від 25.10.2012 року №1 та договором переуступки права вимоги від 01.05.2014 року були зустрічними (тобто такими, що випливали зі взаємних зобов'язань між позивачем та нерезидентом - Компанією «Alt Capital Limited» (Литва), зазначені вимоги є однорідними (взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); на момент проведення зарахування настав строк виконання за обома зустрічними вимогами.
Крім того, з акту перевірки вбачається, що уповноваженим банком ПП «Компанія «Дан» за контрактом від 17.02.2014 року №17/02/2014 з компанією «Alt Capital Limited» (Литва) є ПАТ «Платинум Банк». При перевірці дотримання вимог «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, порушень не встановлено.
Крім того, висновки акта перевірки щодо несвоєчасного надходження валютних коштів та порушення строків декларування не обгрутновані належними та допустимими в розумінні ст. 70 КАС України доказами.
Зокрема, податковий орган зазначає про порушення строків не зазначивши при цьому у акті перевірки ні дат надходження вказаних коштів, ні документів підтверджуючих пропуск строку.
Отже, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях.
Враховуючи те, що положення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року №1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України», не містять заборони щодо припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно помилковості тверджень податкового органу про наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам із нерезидентом - компанією Компанією «Alt Capital Limited» (Литва) за контрактом від 17.02.2014 року №17/02/2014, що є підставою для визнання податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість, відповідачем не надано і у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірного прийняття спірних податкових-повідомлень-рішень.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Компанія «Дан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Шурко О.І.
Василенко Я.М.