Справа: № 357/261/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Буцмак Ю.Є. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2015 року, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про: визнання бездіяльності відповідача щодо не здійснення їй нарахування та виплати з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсі за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також надбавки до пенсії, як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною; зобов'язання відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести з 01.01.2014 року перерахунок та виплату надбавки дітям війни, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2015 року адміністративний позов за період з 01.01.2014 року по 03.06.2014 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 199 та ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін в зв'язку з правильним встановленням судом першої інстанції обставин справи та винесення спірного рішення з дотриманням процесуального права.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк для звернення до адміністративного суду з заявленими позовними вимогами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зауважує, що при застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, до складу якої входить підвищення за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
За захистом своїх прав ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом 04.12.2014 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
При цьому позивач зазначила, що про порушення своїх прав вона дізналась з ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року та з листа відповідача від 02.12.2014 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскільки пенсія є періодичним платежем, який виплачується позивачу щомісячно, а нормативно-правові акти, які регулюють спірне питання доведені до загального відома, то про можливі порушення своїх прав позивач дізналась або повинна була дізнатись під час отримання вказаних виплат.
Проте, у визначений процесуальним законом строк ОСОБА_2 до суду не звернулась.
Матеріали справи не містять клопотання про поновлення строків звернення до суду та доказів про поважність причин пропуску зазначеного строку.
Доводи позивача з приводу того, що до вказаних правовідносин не застосовуються строки звернення до суду, встановлені ст. 99 КАС України, посилаючись на Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» № 334/96-ВР від 12.07.1996 року положеннями п. п. іі) п. а) ч. 1 ст. VI якої встановлено, що строк позовної давності на відшкодування ядерної шкоди, спричиненої тілесному здоров'ю, складає тридцять років з дня ядерного інциденту, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на відміну від положень Конвенції строки, визначені ст. 99 КАС України є процесуальними. Їх початок та перебіг пов'язується з моментом порушення прав та інтересів позивача.
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позовних вимог за період з 01.01.2014 року по 03.06.2014 року без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно залишення адміністративного позову без розгляду, через що ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Шурко О.І.
Василенко Я.М.