Справа: № 357/1106/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Жарікова О.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
11 червня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 року, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про: визнання бездіяльності відповідача щодо не здійснення їй нарахування та виплати з 01.01.2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсі за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною; зобов'язання відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача провести їй з 01.01.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 року у задоволенні позову відмовлено (справа розглядалась в порядку скороченого провадження).
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС віднесена до 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії В-1 №960264 від 20.07.1994 року, яке міститься в матеріалах справи.
Також вбачається, що позивач зареєстрована та проживає в м. Узин, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
Згідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які працюють на територіях посиленого радіоекологічного контролю, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 - нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», ч. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2012 - 2013 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01.01.2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06.07.2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, ст. ст. 39, 51 вказаного Закону.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 31.07.2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені положення не визнані неконституційними, не змінені та не скасовані. Вказана норма набрала чинності з 03.08.2014 року.
Отже, з 01.01.2014 року до набрання чинності Законом України № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» правове регулювання правовідносин щодо виплати підвищення до пенсії, іншими законами, крім Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не здійснювалося.
А тому, колегія суддів приходить до висновку про те, що у зазначений період відповідач зобов'язаний був виплачувати позивачу доплату до пенсії за проживання у зоні радіоактивного забруднення та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась з позовними вимогами за період з 01.01.2014 року.
При цьому позов направлено до суду 05.12.2014 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.
Вимоги щодо перерахунку виплат, здійснених за періоди з 01.01.2014 року по 05.06.2014 року знаходяться за межами шестимісячного терміну звернення до адміністративного суду.
Отже, позовні вимоги щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю передбачену ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню за період з 05.06.2014 року по 02.08.2014 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2015 року - скасувати та прийняти нову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо не здійснення ОСОБА_2 нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05.06.2014 року по 02.08.2014 року - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити ОСОБА_2 за період з 05.06.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити ОСОБА_2 з 05.06.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Шурко О.І.