Справа: № 826/315/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
10 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до Київської міської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо неприйняття рішення про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів на загальну суму 1 846 499,83 грн. у формі Висновку та його направлення відповідачу 2 для здійснення повернення вказаної суми коштів з бюджету; зобов'язання відповідача 1 підготувати такий Висновок та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами ГУ ДКС України у м. Києві; зобов'язання відповідача 2 вчинити дії щодо повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів після отримання від відповідача 1 Висновку про повернення надмірно сплачених ТОВ «ДІЄСА» митних платежів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2013-2014 років, під час митного оформлення товарів, імпортованих ТОВ «ДІЄСА», відповідачем 1, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість ввезених на територію України товарів була визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України.
Задекларовані товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до Державного бюджету України мита та податку на прибуток на загальну суму 1 846 499,83 грн.
Рішення про коригування митної вартості товарів були оскаржені в судовому порядку, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, та що не спростовано відповідачами.
10.11.2014 року позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві із заявами про повернення надмірно сплачених коштів по митним деклараціям від 30.05.2014 року № 100260000/2013/104234, від 12.06.2014 року № 100270000/2013/201667, від 07.08.2013 року № 100260000/2013/109015, від 15.08.2013 року № 100260000/2013/109592, від 21.08.2013 року № 100260000/2013/109980, від 100260000/2013/109917, від 07.08.2013 року № 100260000/2013/109014, від 07.11.2013 року № 100260000/2013/114935, від 21.08.2013 року № 100260000/2013/109977, № 100260000/2013/116506, від 09.08.2013 року № 100260000/2013/109186, від 06.08.2013 року № 100260000/2013/108901, від 14.10.2013 року № 100260000/2013/113395, від 13.11.2013 року № 100260000/2013/115308, від 18.02.2014 року № 100260000/2013/134427, від 18.02.2014 року № 100260000/2013/134429.
19.11.2014 року відповідач 2 листом №05-08/3148-17496 заяву позивача залишив без виконання.
18.12.2014 року відповідач 1 листом №404/6/26-70-25-04 у задоволені заяви позивача відмовив.
Вважаючи протиправними дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови в поверненні надмірно сплачених коштів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
У ході розгляду справи колегією суддів з'ясовано, що порядок розгляду заяви про повернення суми надмірно сплаченого податку затверджено наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618, яким зокрема визначено, що за результатами розгляду заяви про повернення надмірно сплаченого податку митний орган зобов'язаний вчинити відповідні дії, результатом яких є складання висновку про повернення коштів платнику на направлення такого висновку до органу казначейської служби. У разі відсутності факту надмірної сплати податку митний орган повідомляє платника про відмову у задоволенні заяви.
Разом з тим, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії листа, митний орган вказав, що правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України у сумі, заявленій позивачем - відсутні.
Дослідивши зміст вказаного листа, суд прийшов до висновку, що митним органом не вчинено передбачених законодавством дій, направлених на встановлення факту наявності/відсутності підстав для повернення позивачу коштів, а тому відмова митного органу у задоволенні заяви позивача, за переконанням суду, прийнята з формальних підстав.
Згідно з п. 1, п.п. 3-7, 11 розділу ІІІ Порядку №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається неправомірність дій митного органу, невідповідність його посилань обставинам справи, та недотримання встановленого порядку розгляду вказаної заяви про повернення надміру сплачених коштів, що встановлено рішеннями суду.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх вимог, та не обґрунтував їх у встановленому порядку.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 25.03.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.