Головуючий у 1 інстанції - Турченко О.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
10 червня 2015 року справа №263/2836/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 квітня 2015 р. у справі № 263/2836/15-а (головуючий І інстанції Турченко О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням стажу її роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в України в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням стажу її роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року відповідно до Закону № 1058-IV з 17 лютого 2015 року з урахуванням фактично отриманих сум.
Відповідач не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що позивачем в порушення Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі - Порядок № 637) для підтвердження загального трудового стажу роботи надав довідку про період його роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року, яка видана Одеською національною академією харчових технологій. Разом з цим зазначена академія не є правонаступником підприємства де працював позивач та не є архівною установою, що унеможливлює врахувати цю довідку.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя та з 19 липня 2012 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №. 1788-XII)
26 січня 2015 року позивач звернувся до УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя з заявою про зарахування трудового стажу за період роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року до загального трудового стажу та перерахунок пенсії. Разом з заявою позивачем надано архівну довідку видану Одеською національною академією харчових технологій та інші документи.
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області листом № 4687/05 від 17.02.2015 року відмовило в зарахуванні до загального трудового стажу період роботи та перерахунку пенсії, оскільки в трудовій книжці відсутні записи про період роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року, рекомендовано надати уточнюючу довідку із зазначенням підстав та періодів на даному підприємстві, у якій обов'язково повинні бути зазначені дата прийому (звільнення) на роботу, а також накази про прийняття (звільнення) на роботу. Також повинно бути зазначене право Одеської національної академії харчових технологій надавати архівні довідки про підтвердження факту роботи в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості.
Відповідно до довідки з Державного архіву Одеської області № Т-545 від 08.04.2014 року в наказах по особовому складу Одеського обласного управління хлібопродуктів, книгах по нарахуванню заробітної плати за 1981, 1983 роки відомості про прийняття на роботу та звільнення позивача, нарахування заробітної плати відсутні. Також зазначено, що документи по особовому складу Одеського обласного управління хлібопродуктів надійшли на зберігання лише по управлінському персоналу.
Згідно архівної копії, виданої Одеською національною академією харчових технологій за. № 328/02 від 29.08.2014 року, в якій наведено виписки з трудової книжки НОМЕР_1 з особової справи №5604 ОСОБА_2 та копії довідки № 46 від 02.07.1983 року Одеського виробничого об'єднання хлібопекарської промисловості, за якими позивач дійсно у період з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року працював в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості, з зазначенням дат прийому на роботу, переводу та номерів відповідних наказів по підприємству.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що УПФУ неправомірно відмовило у зарахуванні позивачу періоду роботи з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості до загального трудового стажу.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції, погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.1 та 4 ст.24 Закону № 1058-IV , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст.43 Закону № 1058-IV , перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку № 637, за яким, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Також, п.1 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно п.24 Порядку №637, Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть буди надані будь-які документи, які містять відомості про періоди роботи
Таким чином, архівна копія виписки з трудової книжки з особової справи позивача та архівна копія довідки № 46 від 02.07.1983 року Одеського виробничого об'єднання хлібопекарської промисловості, які видані Одеською національною академією харчових технологій за. № 328/02 від 29.08.2014 року, підтверджують період роботи позивачки в Одеському виробничому об'єднанні хлібопекарської промисловості з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року є належно оформленими документами, що підтверджують трудовий стаж позивача відповідно до Порядку № 637.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на неможливість зарахування вказаного періоду роботи без надання відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону № 1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством, в якому він працює, обов'язку щодо сплати страхових внесків.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу який би свідчив про несплату підприємством страхових внесків. Посилання відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач, несвоєчасно сплачуються страхові внески, є безпідставними, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків.
Колегія суддів не приймає посилання відповідача, що архівні довідки не можуть бути враховані, оскільки видані Одеською національною академією харчових технологій, яка не є правонаступником Одеського виробничого об'єднання хлібопекарської промисловості та не є архівною установою, з наступних підстав.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п.17 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001року №16 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 травня 2001 року за №407/5598 затверджено Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі Правила).
Відповідно до п.п.1.2, 1.3 цих Правил, правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами незалежно від форм власності. Основним завданням цих Правил є встановлення єдиного для всіх установ порядку роботи з документами від їх створення в діловодстві до передання на постійне зберігання до державних архівних установ, архівних відділів міських рад або архівних установ, підвищення ефективності організації архівної справи в установах, суворе дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань архівної справи та діловодства.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 цих Правил, установи створюють архіви для зберігання документів, закінчених у діловодстві, користування ними із службовою виробничою науковою та іншою метою а також для захисту законних прав та інтересів громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що довідки які стосуються захисту законних прав та інтересів громадян, можуть отримуватись громадянами не лише на підприємствах де працювала особа чи у його правонаступника, а і в установах де зберігаються архівні данні, що спростовує доводи відповідача стосовно неправомірності надання позивачем спірних довідок третьою особою для підтвердження стажу. За видачу недостовірних документів або несвоєчасного оформлення чи подання пенсійних документів підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність і повинні відшкодовувати шкоду, заподіяну громадянам або державі.
З урахуванням викладеного рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії та не зарахування позивачу до страхового стажу період роботи з 05.08.1981 року по 02.07.1983 року є незаконним.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції прийнято правомірне рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Порушень, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено, тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 квітня 2015 р. у справі № 263/2836/15-а залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 07 квітня 2015 р. у справі № 263/2836/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: І.А.Васильєва
С.В. Жаботинська