10 червня 2015 рокусправа № 804/2868/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Осипенко Д.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі № 804/2868/15 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить: визнати рішення №346 від 22.01.2015р. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, таким що порушує право згідно Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду " на приватизацію займаної квартири; скасувати рішення №346 від 22.01.2015р.; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська прийняти рішення згідно Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду" та вжити заходів щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордера №10 від 30.01.1990 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року провадження по адміністративній справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що згідно з статтею 3 КАС України адміністративна справа - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування. Пунктом 1 статті 17 КАС України в компетенцію адміністративних судів входять: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача, відповідно до статті 19 КАС України.
Позивач та його представник в судовому засіданні просили задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду.
Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом оскарження в даній справі є рішення Квартирно-експлуатаціонного відділу м.Дніпропетровська за № 346 від 22.01.2015 року про відмову позивачу в передачі в приватну власність шляхом приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Також судом встановлено, що відповідач є органом приватизації, який діє в структурі Міністерства оборони України та наділений управлінськими функціями, зокрема і щодо прийняття рішень про приватизацію житлового фонду, що належить установам Міністерства оборони України.
Вказані обставини не є спірними та підтверджено сторонами при апеляційному розгляді справи.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не є адміністративним, оскільки питання, які пов'язані з приватизацією квартир в тому числі і в частині відмови уповноваженим органом провести приватизацію та винесення відповідних рішень виникають з житлових відносин та повинні розглядатися судами в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як встановлено судом, відповідач по справі у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.
Постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» в пункті 13 зазначено, що з огляду на положення частини другої статті 17 КАС України спори, в яких урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінські дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з реалізацією житлових прав фізичних осіб (щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нагляду і контролю за забезпеченням реалізації права громадян України на житло, додержання правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків тощо), є публічно-правовими і розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, спір у даній справі, хоча і пов'язаний із реалізацією житлових прав, але правовідносини між сторонами урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінських дій відповідача як суб'єкта владних повноважень, а тому спір носить публічно правовий характер і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції невірно дійшов до висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та необґрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції необґрунтованими, а ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи для продовження розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 24, 157, 195, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі №804/2868/15 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2015 року.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко