08.06.15р. Справа № 904/3343/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп", м. Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 101 377,91 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Грачов М.С., довіреність № 5/2 від 05.01.2015 року, представник:
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення заборгованості у сумі 101 377,91 грн., з яких: 80 472,00 грн. - основна сума боргу, 780,47 грн. - 3% річних, 3 798,28 грн. - пеня, 16 327,16 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору № КЗГО/443-14П від 19.11.2014 року на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів у частині своєчасного розрахунку за поставлені ресурси, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 80 472,00 грн. Також позивач нарахував на загальну суму заборгованості 3% річних у сумі 780,47 грн., пеню у сумі 3 798,28 грн. та інфляційні втрати у сумі 16 327,16 грн. за загальний період з 18.12.2014 року по 14.04.2015 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2015 року (а.с. 24-26 том 1).
Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення представнику відповідача поштових відправлень (а.с. 27, 41 том 1).
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на позов Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
08.05.2015 року представник відповідача за допомогою електронного засобу зв'язку подав до суду зустрічну позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 року зустрічну позовну заяву повернуто з підстав, передбачених пунктами 4, 6 частини першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
14.05.2015 року до суду надійшов оригінал раніше поданої зустрічної позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2015 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з поданням зустрічного позову після початку розгляду справи по суті.
08.06.2015 року представник відповідача за допомогою електронного засобу зв'язку подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача за межі Дніпропетровської області.
Враховуючи відсутність належним чином оформлених доказів на підтвердження підстав, зазначених в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи, а також приймаючи до уваги нормативні положення статті 28 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої відповідач, як сторона, не обмежений колом представників, беручи до уваги строки розгляду господарської справи, визначені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Розгляд справи призначався на 12.05.2015 року та на 08.06.2015 року.
У судовому засіданні 08.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
19.11.2014 року між Приватним акціонерним товариством «Криворізький завод гірничого обладнання» (далі - Покупець, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» (далі - Постачальник, Позивач) був укладений договір № КЗГО/443-14П на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 2.1. договору кількість, номенклатура ресурсів вказується у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (далі - Специфікації).
Постачання ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначених у специфікаціях і включають у себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою ресурсів (пункт 4.1. договору).
За умовами пункту 5.1. договору сторони передбачили, що оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі.
Відповідно до пункту 5.2. договору оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів.
Згідно з пунктом 6.4. договору постачальник зобов'язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів:
- рахунок на оплату ресурсів;
- видаткова накладна;
- транспортні та супровідні документи;
- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником);
- пакувальні документи;
- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках);
- акт прийому-передачі ресурсів (у 2-х примірниках), оформлених з боку постачальника.
Постачальник зобов'язаний надати покупцю рекомендованим листом або під розписку в отриманні податкову накладну на всю суму виниклих у постачальника податкових зобов'язань у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Цей договір діє до 31.12.2015 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (пункт 10.5. договору).
На підставі договору позивачем були поставлені відповідачеві обумовлені специфікацією № 1 від 19.11.2014 року ресурси на суму 80 472,00 грн., що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № ІІG1210-04 від 10.12.2014 року.
Відповідно до пункту 5.2. договору, пункту 5 специфікації № 1 від 19.11.2014 року та згідно з нормативними положеннями статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу та закінчення строку оплата за поставлені ресурси мала бути здійснена до 18.12.2014 року.
Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 80 472,00 грн. за поставлені ресурси і є причиною виникнення спору.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За викладеного та відповідно до умов договору наявність заборгованості відповідача у сумі 80 472,00 грн. на час звернення позивача до суду та вирішення спору підтверджується належними та допустимими доказами.
Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору та специфікації до нього строк оплати є таким, що настав, а вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 80 472,00 грн. за поставлені ресурси такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 7.2. договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.
Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 3 798,28 грн. нарахована за загальний період з 18.12.2014 року по 14.04.2015 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені порушень не встановлено.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 16 327,16 грн. розраховані за період з січня 2014 року по березень 2015 року, а 3% річних у сумі 780,47 грн. - за період з 18.12.2014 року по 14.04.2015 року із заборгованості у сумі 80 472,00 грн.
При здійсненні перевірки розрахунку позивача інфляційних втрат та 3% річних порушень не встановлено.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 027,56 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, буд. 1, ідентифікаційний код 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" (49112, м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, буд. 6, ідентифікаційний код 37805868) основний борг у сумі 80 472,00 грн., пеню у сумі 3 798,28 грн., 3% річних у сумі 780,47 грн., інфляційні втрати у сумі 16 327,16 грн., судовий збір у сумі 2 027,56 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.06.2015 року.
Суддя І.І. Колісник