10 червня 2015 року Справа № 918/52/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. -головуючий,
Жукової Л.В. (доповідач),
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція"
на ухвалугосподарського суду Рівненської області від 17.02.2015 р.
та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 р.
у справі № 918/52/13 господарського суду Рівненської області
за позовомзакритого акціонерного товариства монтажного управління № 12 "Електропівденмонтаж"
доДержавного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція"
провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача : не з'явилися;
відповідача : Кухарьов А.А. (дов. від 23.03.2015);
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 року у справі №918/52/13 (суддя Гудзенко Я.О.) відмовлено Державному підприємству національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 13.11.2014 р. у справі №918/52/13 таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року (головуючий суддя: Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Дужич С.П.), апеляційну скаргу Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 р. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Рівненської області - без змін.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 13.11.2014 р. у справі №918/52/13 таким, що не підлягає виконанню ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська АЕС".
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2013 р. рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 918/52/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства Монтажне управління №12 "Електропівденмонтаж" до Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" Державного підприємства національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року рішення господарського суду Рівненської області від 01.04.2013 скасовано, прийнято нове про задоволення позовних вимог, визнано за ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" право власності на кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490 та кран мостовий підвісний керований з підлоги Q-2,0 m, зав. № 1511, на шафи секційні - 15 штук; витребувано вказане майно з чужого незаконного володіння ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом".
Господарським судом Рівненської області 24.07.2013 року видано накази на примусове виконання постанови.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області від 25.09.2014 року повернуто наказ господарського суду від 24.07.2014 року з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
ЗАТ МУ № 12 "Електропівденмонтаж" 28.10.2014 р. звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якому просить змінити спосіб виконання постанови апеляційного господарського суду в частині витребування з чужого незаконного володіння ВП "Рівненська АЕС" ДП "Енергоатом" кранів мостових підвісних керованих з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490, Q-2,0 m, зав. №1511, а також шаф секційних - 6, шляхом стягнення з відповідача вартості не витребуваного майна в розмірі 51 300, 00 грн.
Ухвалою від 13 листопада 2014 року змінено спосіб виконання постанови суду апеляційної інстанції від 20 червня 2013 року, стягнуто з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" на користь ЗАТ МУ № 12 "Електропідвенмонтаж" 51 300 грн. вартості невитребуваного майна - кранів мостових підвісних керованих з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490, Q-2,0 m, зав. № 1511 та 6 шаф секційних; визнано таким, що втратив чинність наказ господарського суду Рівненської області від 24.07.2013 року про витребування від ВП "Рівненська атомна електростанція" ДП НАЕК "Енергоатом" крану мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490; крану мостового підвісного керованого з підлоги Q-2,0 m, зав. №1511, шаф секційних - 15 штук.
13 листопада 2014 року видано наказ про стягнення з ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Рівненська атомна електростанція" на користь ЗАТ МУ № 12 "Електропідвенмонтаж" 51 300 грн. вартості невитребуваного майна - кранів мостових підвісних керованих з підлоги Q-2,0 m, зав. №1490, Q-2,0 m, зав. № 1511 та 6 шаф секційних.
2 лютого 2015 року від ВП "Рівненська атомна електростанція", який діє від імені ДП НАЕК "Енергоатом" надійшла заява про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 13.11.2014 р. №918/52/13 таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що станом на 10.12.2014 року грошові вимоги відповідача (заявника) до позивача у справі про банкрутство останнього № 19/55 становлять 411 296, 11 грн., підтверджені відповідними рішеннями суду та визнанні останнім в особі ліквідатора - Прокопчука О. М.
Враховуючи змінення способу виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20 червня 2013 року, тобто виникнення грошового зобов'язання перед позивачем в сумі 51 300, 00 грн., тобто вартості переліченого вище майна, відповідач зазначає про наявність між сторонами однорідних вимог.
Оскільки у позивача вже існувала заборгованість за іншими правовідносинами, які виникли між сторонами, відповідач звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій заявив про припинення зобов'язання частковим зарахуванням зустрічних однорідних вимог з 10.12.2014 р. на суму 51 300, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 р. у справі №918/52/13 відмовлено Державному підприємству національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Рівненської області від 13.11.2014 р. у справі №918/52/13 таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується із ухвалою місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ, зокрема, видається за заявою стягувачу, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.
Статтею 117 ГПК України передбачено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Частина.4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, уразі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Судом встановлено, що постановою господарського суду Рівненської області від 19.03.2010 р. ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" у справі № 19/55 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Вимоги ВП "Рівненська атомна електростанція" включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 51 300 грн. та віднесено до 4 черги.
10.12.2014 р. Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" направив на адресу ліквідатора ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Оскільки станом на 01.12.2014 р. Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" являється кредитором у справі про банкрутство АТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" №19/55 з безспірними грошовими вимогами до останнього у сумі 411 296,11 грн., Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електростанція" заявила про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог на суму 51 300 грн. Відтак, зустрічний обов'язок вважається зарахованим з 10.12.2014 р.
Ліквідатор ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" 25.12.2014 р. направив на адресу Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" лист про відмову у внесенні змін в реєстр вимог кредиторів. Оскільки рішенням зборів кредиторів від 12.12.2014 р. було зобов'язано ліквідатора відхилити заяву ВП "Рівненська атомна електростанція", з причин порушення діями кредитора законодавства про банкрутство та прав інших кредиторів та подати на виконання до органів ДВС наказ господарського суду Рівненської області від 13.11.2014 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 3 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк виконання якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
На підставі частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.
Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;
- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);
- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;
- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;
- звернення з заявою однієї сторони до іншої.
Тобто, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо); строк виконання щодо таких вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Правила щодо недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлені ст. 602 ЦК України, згідно якої не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Провадження у справі №19/55 про визнання банкрутом ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" порушено ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.02.2007 р.
19.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до п.1-1 "Прикінцевих та перехідних положень" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, провадження у справі №19/55 про банкрутство ЗАТ МУ №12 "Електропідвенмонтаж" здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла з 01.02.2007 р.
Відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
Статтею 31 Закону визначено черговість задоволення вимог кредиторів.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що Законом передбачено певний порядок погашення вимог кредиторів. Залік однорідних зустрічних вимог між відповідачем та позивачем призведе до порушення майнових прав інших кредиторів у справі про банкрутство позивача та порушення порядку погашення вимог кредиторів, визначеного вищенаведеними положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З урахуванням вище викладеного, правові підстави для задоволення заяви про визнання наказу господарського суду Рівненської області № 918/52/13 виданого 13.11.2014 року таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Так, відповідно до ч. 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому оскаржена постанова залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електростанція" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.02.2015 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 р. у справі № 918/52/13 залишити без змін.
Головуючий: Черкащенко М.М.
Судді: Жукова Л.В.
Нєсвєтова Н.М.