11 червня 2015 року Справа № 924/970/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С. Могил
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"
на постановувід 17.03.2015
Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 924/970/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"
доХмельницької районної державної адміністрації, Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі Хмельницької області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області,
за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Давидовецької сільської ради та Управління Держземагенства у Хмельницькому районі
простягнення 257 235, 88 грн,
у судове засідання представники сторін не прибули,
заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ТОВ "Октант-центр" звернулось до господарського суду з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі Хмельницької області про стягнення втрат сільськогосподарського призначення у розмірі 226478 грн, 20975,31 грн 3 % річних та 9782,57 грн інфляційних.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2014 (колегія суддів: В. Шпак, В. Димбовський, М. Смаровоз) у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване наступним.
Розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації № 1422/07-р (далі - Розпорядження 1422/07-р) затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ "Октант" на території Давидковецької сільської ради та надано ЗАТ "Октант", правонаступником якого є ТОВ "Октант-центр", у користування на умовах оренди терміном на 25 років земельну ділянку площею 3 га зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення (рілля) в землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Давидковецької сільської ради для будівництва готельного комплексу для обслуговування територіальних громад району.
Даним розпорядженням зобов'язано ЗАТ "Октант" сплатити втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 226 478,00 грн відповідно до актів їх визначення та вимог діючого законодавства.
На виконання вказаного розпорядження, 11.02.2008 ЗАТ "Октант" сплачено втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 226 478,00 грн, а саме: 56 619,5 гривень - до бюджету Хмельницької облдержадміністрації, що підтверджується платіжним дорученням №1354 від 11.02.2008 (25%), 135 886,8 грн - до бюджету Давидковецької сільської ради, що підтверджується платіжним дорученням № 1372 від 11.02.2008 (60%) та 33 971,7 грн - до бюджету Хмельницької райдержадміністрації згідно з листом № 2-13/46 від 01.02.2008 фінансового управління Хмельницької райдержадміністрації, що підтверджується платіжним дорученням №1376 від 11.02.2008 (15%).
У подальшому, розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 12.02.2008 за № 60/2008-р скасоване Розпорядження №1422/07-р, оскільки зміна цільового призначення сільськогосподарських земель (рілля) не входить до компетенції Хмельницької райдержадміністрації.
11.01.2011 позивачем на адресу Хмельницької районної державної адміністрації надіслана претензія за № 20, в якій у зв'язку зі скасуванням Розпорядження № 1422/07-р, позивач просить повернути кошти в сумі 226 478 грн, сплачені в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, а також 153849,94 грн - додаткових втрат, пов'язаних зі сплатою вказаної суми в бюджет.
Претензія позивача Хмельницькою районною державною адміністрацією залишена без задоволення, з посиланням на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" не передбачений перелік органів, за якими закріплений контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, тобто в даному випадку немає механізму повернення коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва; тому, після врегулювання даного питання на законодавчому рівні, позивачу будуть перераховані кошти, які сплачені позивачем за втрати сільського господарського виробництва (лист від 15.02.2011 № 37/07-441/11).
Неповернення коштів позивачу і стало підставою для звернення до суду із позовом, що розглядається у даній справі.
Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд зазначив про таке.
Згідно зі статтею 78 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Повернення надміру сплачених до місцевих бюджетів коштів проводиться з того бюджету, до якого кошти фактично були зараховані.
Матеріалами справи підтверджується факт зарахування до бюджетів Хмельницької області, району та Давидковецької сільської ради коштів у сумі 26478,00 грн, сплачених за кодом бюджетної класифікації 21110000 (надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва).
Пунктом 7 статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" органи Державного казначейства України здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів за поданням уповноваженого органу.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 визначено, що органом, який здійснює контроль за стягненням коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва за кодом класифікації доходів бюджету 21110000, є Державне агентство земельних ресурсів України та його структурні підрозділи.
Повернення помилково або надміру сплачених податків і зборів відбувається на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787.
В п. 5 зазначеного Порядку вказано, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Пунктом 7 Порядку визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (відповідними місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, здійснюється за поданням органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.
Згідно п.п. 8, 9 Порядку, заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
Згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Позивач у вказані строки не звернувся із відповідною заявою у встановленому законодавством порядку.
З посиланням на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, заявлених до Управління Державної казначейської служби у Хмельницькому районі Хмельницької області та Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області.
Водночас, щодо заявленим позовних вимог до Хмельницької районної державної адміністрації судом зазначено, що кошти, стягнення яких є предметом позову, безпосередньо на рахунки Хмельницької райдержадміністрації не надходили, отже у останньої відсутні підстави для їх повернення, з огляду на що, у задоволенні позову до Хмельницької райдержадміністрації слід також відмовити.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів: Г. Бучинська, Т. Філіпова, А. Василишин) рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2014 залишене без зміни з огляду на таке.
Апеляційний господарський суд підтримав мотиви місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до Хмельницької райдержадміністрації та, разом з тим, зазначив, що до матеріалів справи позивачем долучено подання про повернення коштів № 4-1-3/1198 від 10.05.2012 Управління держкомзему у Хмельницькій області, яким визначено суми платежу, що підлягає поверненню.
Однак, з огляду на те, що докази звернення позивача про повернення надмірно зарахованих до бюджету коштів відсутні, заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки не доведено, що між ним та відповідачами - органами казначейства існував спір щодо їх повернення чи є відмова органів казначейської служби у поверненні заявленої до стягнення суми.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається наявність рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.10.2011 у справі № 20/5025/858/11 за позовом ЗАТ "Октант", правонаступником якого є позивач у даній справі, до Хмельницької районної державної адміністрації та Управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі про відшкодування коштів сплачених в рахунок сільськогосподарських витрат у сумі 226 478 грн на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 13.12.2007 № 1422/07-р та збитків у сумі 353849,94 грн, яким у позові до Хмельницької районної державної адміністрації відмовлено з посиланням на те, що повноваження останньої не поширюються на визначений позивачем предмет спору.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду, яким вирішений спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Враховуючи наявність вказаного вище судового рішення, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог до Хмельницької районної державної адміністрації є помилковим, оскільки провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених до органів казначейства.
Так, Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226 (пункт 5) було передбачено, як і Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (пункт 5) передбачено, що надмірно або помилково сплачені кошти повертаються з державного та місцевих бюджетів на підставі подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та заяви платника про повернення таких коштів, що подаються останнім до органів казначейства разом із відповідним поданням.
Позивачем не доведене дотримання ним, як платником, встановленої законодавством процедури повернення коштів з державного і місцевих бюджетів, зокрема, виконання ним обов'язку з подання визначеної законодавством заяви до органів казначейства, та, відповідно, не доведене і порушення та/або невизнання Управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькому районі Хмельницької області та Головним управлінням Державної казначейської служби у Хмельницькій області права позивача на повернення коштів, сплачених ним на відшкодування сільськогосподарських втрат.
Враховуючи вказане, оскаржені судові рішення слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до Хмельницької районної державної адміністрації та припинити провадження у справі в цій частині, а в решті судові рішення слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 у справі № 924/970/14 скасувати в частині відмови у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Хмельницької районної державної адміністрації.
У цій частині провадження у справі припинити.
У решті рішення та постанову залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
С. Могил