15 червня 2015 року Справа № 904/5961/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
перевіривши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015
у справі № 904/5961/14 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Комунального закладу охорони здоров'я "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Харківській області
про стягнення штрафу та зобов'язання вчинити певні дії
Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 904/5961/14.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Частиною 3 ст. 28 ГПК України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути, зокрема, і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Згідно з ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається зі змісту поданої касаційної скарги, остання підписана начальником Державної фінансової інспекції в Харківській області Косіновим С.А., який діє відповідно до наказу Державної фінансової інспекції України № 161-о від 17.10.2012. Проте, копія вказаного наказу, який доданий до касаційної скарги не може бути належним доказом на представництво Косіновим С.А. інтересів Державної фінансової інспекції в Харківській області, оскільки цей наказ не засвідчений належним чином.
Крім того, відсутня належно завірена копія або оригінал наказу і в матеріалах справи. Відтак, наведені обставини не дають підстав дійти висновку про те, що касаційна скарга підписана тією особою, яка має на це право.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Між тим, дана касаційна скарга взагалі не містить ніяких посилань на норми матеріального і процесуального права, які, на думку скаржника, порушили суди попередніх судових інстанцій у прийнятті оскаржуваних рішення та постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вказано в п. 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Враховуючи викладене, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у даній справі може знайти своє відповідне вирішення після усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 904/5961/14 повернути Державній фінансовій інспекції в Харківській області.
Головуючий суддя: Н. Губенко
Судді:Т. Барицька В. Картере