12 червня 2015 року Справа № 44/209-б-50/118-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 20.02.2015 у справі № 44/209-б-50/118-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр", -
Головне управління Національного банку України по м. Києву та Київській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 20.02.2015 у справі № 44/209-б-50/118-б.
Однак, дана касаційна скарга підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011
У відповідності до підпункту 17 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з апеляційних і касаційних скарг у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору з касаційних скарг у справах про банкрутство.
У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначені, зокрема, випадки, коли окремі юридичні особи, здійснюючи надані їм законодавством повноваження, звільняються від сплати судового збору.
Якщо ж згадані особи звертаються до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, або з вимогами, не пов'язаними з виконанням таких повноважень, то вони зобов'язані сплачувати судовий збір у загальному порядку.
Пунктом 21 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.
Як вбачається з матеріалів справи, Національний банк України звернувся з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайєр".
Вказані кредиторські вимоги не пов'язані з виконанням повноважень Національного банку України.
Отже, дана справа не пов'язана з питаннями, що стосуються здійснення повноважень Національного банку України і він не звільнений від сплати судового збору, а отже судовий збір повинен сплачуватися на загальних засадах.
Разом з тим, всупереч вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України, Національним банком України було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 20.02.2015 у справі № 44/209-б-50/118-б не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 111, п. 4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Повернути касаційну скаргу Головного управління Національного банку України по м. Києву та Київській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 20.02.2015 у справі № 44/209-б-50/118-б без розгляду.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Погребняк В.Я.